11 / 48
№ 23 11.03.2020
11
В
С Е П Р О Б У Х ГА Л Т Е Р С Ь К ИЙ О Б Л І К
ВИРОБНИЦТВО
Нормативні документи геть небагаті на ін-
формацію щодо простою. Зокрема, у ст. 34
КЗпП зазначено:
простій
—
це зупинення ро-
боти через брак організаційних або технічних
умов, необхідних для її виконання, неперебор-
ну силу або інші обставини. Безумовно, простій
може бути як короткочасним, так і тривалим.
За простою працівників, із їхньої згоди, зважа-
ючи на спеціальність та кваліфікацію, можуть
перевести на іншу роботу на тому самому під-
приємстві, в установі, організації на весь період
простою або на інше підприємство, в установу,
ПРОСТОЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ:
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБЛІК
Простої на підприємстві трапляються з різних причин. Наприклад, до коротко-
часного простою може призвести банальне відключення електроенергії. А бувають
і більш серйозні ситуації, коли простій триває не один день і навіть не один місяць.
Проте будь-який випадок простою свідчить про відхилення підприємством від звич-
ного вже порядку роботи, що, своєю чергою, впливає на облік. Про це й поговоримо
в статті.
ЯКИМ БУВАЄ ПРОСТІЙ
організацію, але в тій-таки місцевості строком
до одного місяця.
Як бачимо, простій може зумовлюватися різ-
ними причинами: форс-мажором (відключен-
ня світла тощо), управлінськими прорахунками
(брак сировини для виробництва, неможливість
збуту продукції за ненаявності місць для її збері-
гання тощо), помилками виробничого персоналу
тощо.Однак
у будь-якому разі потрібно з'ясувати
обставини та причини, через які стався простій,
а також встановити конкретних винуватців.Адже
від цього напряму залежить оплата простою.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОСТОЮ
1
Див. листи Мінсоцполітики України від 23.10.07 р.
№ 257/06/187-07, від 04.10.13 р. № 179/06/186-13.
У ч. 2 ст. 113 КЗпП сказано: про початок про-
стою,
крім простою структурного підрозділу
або всього підприємства
, працівник має попе-
редити власника або уповноважений ним орган
чи бригадира, майстра або посадовців. Інакше
кажучи,
про короткочасний простій працівник
повідомляє начальство.
У листі Мінсоцполітики
України від 04.10.13 р. № 179/06/186-13 акценто-
вано на тому,що механізму такого попередження
законодавчо не врегульовано, тому воно можли-
ве як в усній, так і письмовій формі. Головне —
аби воно було своєчасним.
Утім, якщо підприємство бажає підстраху-
ватися, працівник може оформити
доповідну
довільної форми
.
У листах Мінсоцполітики України
1
також за-
уважено, що на період простою
не через про-
вину працівника
оформляють:
1) акт простою,
у якому, зокрема, фіксують
причини припинення роботи;
2) наказ власника або уповноваженого ним
органу "Щодо простою та заходів із його усу-
нення",
де
зазначають:
— причину та час простою;
— категорії працівників, структурні підрозді-
ли, на які поширюється простій;
— заходи щодо усунення простою та його на-
слідків;
— порядок оплати простою.
Якщо простій має цілодобовий (тижневий)
характер, на думку Мінсоцполітики, власник
або уповноважений ним орган у наказі має обу-
мовити необхідність присутності або відсут-
ності працівника на роботі, що також можна
зафіксувати в Правилах внутрішнього трудо-
вого розпорядку підприємства.
Уперше за 120 років Україні загрожує обмеження водокористування!
Держводагентство України вже має на це всі повноваження (
див.
ст. 45 Водного кодексу України).
Тому підприємцям, керівникам та власникам підприємств усіх форм власності слід заздалегідь подбати про
можливі зміни у виробничому процесі чи скорочення споживання води.
ЦІКАВА НОВИНА