Чи варто включати до складу витрат оплату непрацездатності працівника
Просимо надати роз’яснення стосовно обґрунтованості включення витрат на оплату перших 5-ти днів непрацездатності працівника та нарахування ЄСВ на всю суму лікарняних до кошторисної документації у складі витрат, що виставляються замовнику виконаних будівельно-монтажних робіт. Керуючись Розпорядженням юридичної особи та листом Мінфіну України від 27.09.13 р. № 31-08410-07-27/28296, нарахування суми оплати працівникам перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності та нарахування єдиного соціального внеску на загальну суму лікарняних здійснюються за рахунок коштів підприємства і відображаються у складі «Інших витрат операційної діяльності». Однак у збірнику «Ціноутворення у будівництві» № 1 за 2016 р. розміщено роз’яснення з урахуванням постанови КМУ від 18.02.16 р. № 85 щодо показника витрат на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності при складанні кошторисної документації. Згідно з наведеною інформацією витрати на соціальне страхування розглядаються у складі загальновиробничих витрат. На стадії підготовки кошторисної документації якими нормативними документами варто керуватись, щоб попередити некоректність включення витрат та задовольнити податківців у питанні доцільності включення цих витрат до кошторису будівельно-монтажних робіт?

Дійсно, зокрема в листі від 27.09.13 р. № 31-08410-07-27/28296, Мінфін України з посиланням на Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, зазначав, що оплату працівникам перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яку здійснюють за рахунок коштів підприємства, а також єдиний внесок, нарахований на лікарняні, відображають за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Головна причина невключення таких витрат до складу собівартості, на думку наших стандартизаторів, вочевидь, полягає в тому, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, необхідно відображати у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені (абз. 2 п. 7 П(С)БО 16 «Витрати»).   

Від себе додамо, що можливість чи неможливість встановлення зв’язку витрат з доходом — це справа судження, і воно приймається при вирішенні питання про формування собівартості реалізації. А коли мовиться про формування показника виробничої собівартості, треба встановити, чи є ті або інші витрати прямими. 

Відповідно до п. 4 П(С)БО 16 прямими вважають витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом. Пункт 11 цього самого стандарту вказує на те, що склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємство встановлює самостійно. Водночас у п. 13 П(С)БО 16 наголошується, що до складу прямих витрат на оплату праці включають зарплату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції (виконанні робіт або наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Усе це говорить про те, що коли керівництво підприємства вважає, що оплата перших п’яти днів лікарняного може бути прямо віднесена до виробничого процесу, воно, у принципі, може ухвалити рішення про включення таких виплат до дебету рахунку 23 «Виробництво» або рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». 

Стосовно єдиного внеску, нарахованого на загальну суму лікарняних, зауважимо таке. З точки зору п. 3 П(С)БО 26 «Виплати працівникам», лікарняні виплати коштом работодавця є виплатами за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню. І їх можна віднести до категорії «Поточні виплати працівникам» (п. 5 П(С)БО 26).

У параграфі 5 МСБО 19 «Виплати працівникам» закарбовано, що до складу показника виплати працівникам включається не тільки власне зарплата, оплачена тимчасова непрацездатність, а й внески на соціальне забезпечення. Таким робом, з позицій міжнародних стандартів, єдиний внесок розглядатиметься як складова загальної виплати за 5 днів лікарняного. Для бухгалтера це означає, що нарахування на лікарняні єдиного внеску проводитиметься за дебетом того самого рахунку, за яким було нараховано оплату самого лікарняного. На наш погляд, такий самий підхід має застосовуватися і під час ведення обліку за П(С)БО. 

Висновимо: на наше переконання, позицію Мінфіну України, викладену в обговорюваному листі, навряд чи можна розглядати як істину, що не підлягає запереченню. Крім того, під час вирішення того чи іншого бухпитання додатково варто враховувати ще й норми профільної бухнормативки. Так, наприклад, на сьогодні діють Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 31.12.10 р. № 573 (далі — Методрекомендації № 573). Вони призначені для використання при формуванні виробничої собівартості будівельних, монтажних, реставраційних, пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт під час спорудження нових об'єктів, реконструкції, реставрації та ремонту об'єктів як підрядним, так і господарським способом. 

У п. 5.1 додатка 1 та п. 5 р. 4 додатка 2 до Методрекомендацій № 573 витрати на оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів будівельної організації, а також єдиний внесок, нарахований на лікарняні, згадано серед складових собівартості будівельно-монтажних робіт (у складі прямих або загальновиробничих витрат). 

Таким чином, на нашу думку, у цьому питанні пріоритет має профільна нормативка. Тому саме її правил, як нам здається, безпечніше дотримуватися.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати