Чи буде видача медичних масок відвідувачам обкладатися ПДФО
Наша організація працює з відвідувачами. Своїм працівникам ми закуповуємо та постійно видаємо медичні маски і рукавички. Чи буде така видача «додатковим благом»?

Відповідно до пп. 14.1.47 ПКУ додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Маски та рукавички не є зарплатою і пов’язані з виконанням обов’язків трудового найму. Тож уже із самого визначення можемо стверджувати, що маски та рукавички не є додатковим благом.

Крім того, є ще пп. 165.1.9 ПКУ. Ним визначено, що до оподатковуваного доходу працівника не включаються вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платникові податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Якщо ми ще можемо знайти давніші чи вже сучасні норми забезпечення працівників мийними і знешкоджувальними засобами, спецодягом або взуттям, то наші захисні медичні маски й рукавички під час пандемії ‑ це точно інші засоби індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці». І норм забезпечення ними немає.

У ст. 8 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII сказано, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці й колективного договору.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

З огляду на це податківці й уникають прямої відповіді на таке запитання, зазначаючи, що «вартість мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), якими роботодавець забезпечує платника податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податків, з урахуванням вимог пп. 165.1.9 ПКУ. У разі недотримання даних вимог, зазначений дохід оподатковується на загальних підставах» (див., наприклад, ІПК ДПС у Вінницькій області від 29.04.2020 р. №1733/ІПК/02-32-33-02).

Але в п. 165.1.9 ПКУ є відсильна норма до Закону «Про охорону праці», і цього достатньо для того, аби уникнути оподаткування ЗІЗ. Однак тут для надійності потрібен ще один документ.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.18 р. № 1804 затверджено Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці. Вони цікаві тим, що відносять до ЗІЗ усі засоби, призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети.  

На основі цих Методрекомендацій і постанов КМУ про запровадження та продовження карантину, що передбачають заборону на роботу без ЗІЗ, слід видати наказ про забезпечення ЗІЗ, але не персоніфіковано, а знеособлено. Можна передбачити також можливість їх використання відвідувачами.

Наказ може бути таким:

«1. З метою індивідуального захисту від коронавірусної хвороби працівникам приймати відвідувачів у захисних масках і рукавичках, які можна отримати в міру потреби у спеціально відведеному місці (де саме).

  1. Захисними масками і рукавичками також можуть скористатися відвідувачі, про що можна їх попереджати додатково».

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати