Чи завіряти печаткою квитанцію інтернет-банкінгу
09.06.2020 | 12:42

Державна податкова служба України

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Категорія 103.06 ПДФО. Податкова знижка

Чи завіряти печаткою банку роздруковану електронну квитанцію в тому числі, якщо у полі «рахунок платника» наявні лише перші та останні чотири цифри рахунка, або надавати інші розрахункові документи з метою підтвердження понесених платником податку сум витрат при реалізації ним права на податкову знижку, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші)?

Коротка:

  Якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и); інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити», є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.

Повна:

  Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
  До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
  Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
  У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
  Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).
  Згідно з п. 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
  Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.
  Пунктом 10.5 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
  Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них:
дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».
  Враховуючи викладене, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, – є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку,та печаткою банку вона не завіряється.

09.06.2020 р.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати