Дезінфекція офісів та автотранспорту: облік на підприємстві

Консультація з газети "Все про бухгалтерський облік" № 32 за 06.04.2020 р. на стор. 7 - 9 

"Чистота — запорука здоров'я": про це ми з вами знаємо з дитинства. І в умовах  "крокування" світом СОVID-19 це твердження набуває ще важливішого значення.  Адже дотримання громадянами певних вимог особистої гігієни, а підприємствами й  організаціями проведення загальних санітарно-гігієнічних заходів є реальною перепоною для поширення інфекції. В Україні діє спеціальне законодавство, спрямоване як на  запобігання, так і власне на боротьбу з інфекційними захворюваннями. Зокрема, ідеться про Закон № 1645, у ст. 2 якого чітко зазначено: сферу захисту населення від інфекційних хвороб регулюють Основи законодавства про охорону здоров'я, Закон № 4004  тощо. А червоною ниткою через усі ці "антиінфекційні" нормативи проходить теза  про необхідність своєчасного проведення, у тому числі, дезінфекційних та інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів. Проводити їх підприємства можуть  як власними силами (ст. 18 Закону № 1645), так і із залученням спеціалізованих організацій і фахівців (ст. 33 Закону № 1645). У цій статті ми розглянемо перший варіант.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДЕЗІНФЕКЦІЇ

  З початку запровадження в Україні карантину через СОVID-19 деякі підприємства вже перевели працівників на роботу в режимі online. Але є виробництва, які унеможливлюють застосування такого режиму навіть частково. Наприклад, на підприємствах роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, ліками тощо. Повний перелік таких підприємств і організацій містить постанова № 211. Тож керівники таких підприємств зобов'язані створити максимально безпечні умови на робочому місці. Численні рекомендації і настанови від органів МОЗ і Держпраці для роботодавців полягають у такому: з метою профілактики та боротьби з інфекціями, викликаними коронавірусами, потрібно проводи профілактичну та осередкову (поточну і заключну) дезінфекцію. Зокрема, проводити протирання дезінфекційним засобом столів, телефонів, клавіатур, підвіконь, дверних ручок на кожному підприємстві; забезпечувати працівників та відвідувачів настінними диспенсерами з антисептиками для рук; проводити регулярні провітрювання в приміщеннях тощо. Крім того, керівники підприємств мають забезпечити наявність рідких миючих засобів, одноразових паперових рушників, спиртовмістних антисептичних засобів у місцях відпочинку персоналу. Якщо працівники виходять на маршрути (на автотранспортних підприємствах) або працюють у зонах контакту з іншими людьми, керівники підприємств зобов'язані забезпечити їх медичними масками й утилізацію одноразових медичних масок.

  Для проведення дезінфекції застосовують дезінфікуючі засоби, зареєстровані в установленому порядку. Зараз діє Державний реєстр дезінфекційних засобів на 2020 рік . Також звертаємо увагу на Перелік № 2251: у ньому перелічені дезінфекційні засоби й антисептики, які вкрай потрібні для запобігання виникненню та поширенню COVID-19 на території України.

  На сайті кожної з обласних, міських та районних адміністрацій розміщено детальні рекомендації щодо проведення дезінфекційних заходів із недопущення поширення випадків COVID-19. Так, на торговельних підприємствах вологе прибирання всіх приміщень із використанням дезінфекційних засобів проводять не менше 3-х разів за зміну з ретельним провітрюванням. У транспортних засобах вологе прибирання слід проводити протягом дня, а дезінфекційну обробку —  після закінчення робочої зміни і висадки пасажирів. При цьому дезінфекції підлягають: підлога, двері, поруччя, сидіння, кабіна водія, а проводять її шляхом протирання або зрошення (гідропульт чи розпилювач рідини. Аби не наразити персонал, який зайнятий на цих дезінфекційних заходах на небезпеку, потрібно забезпечити його індивідуальними засобами захисту (халати, косинка/шапочка, одноразові гумові рукавички, респіратор, взуття, що підлягає дезінфекції, тощо). Також завданням керівників автотранспортних підприємств є забезпечення водіїв респіраторами та спиртовим антисептиком на зміну. 

  Отже, завдання кожного роботодавця (керівника підприємства) — забезпечити працівників і "дезінфекційний" персонал усім необхідним для виконання робіт в умовах карантину. А бухгалтер підприємства має забезпечити правильний облік засобів індивідуального захисту, дезінфекційних, антисептичних засобів, медичних масок, респіраторів та ін.

1 Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення  заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій  коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України,  затверджений постановою КМУ вiд 20.03.2020 г. № 225, опублікований у електронному додатку до газети "Все про бухгалтерський облік" № 28 за 2020 р. на сайті dodatok.vobu.ua.

ПРИДБАННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАСОБІВ

 • Бухгалтерський облік. Перш за все нагадаємо, що в ст. 37 Закону № 1645 зазначено: роботи в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб (епідеміологічне обстеження, лікувальні, профілактичні та протиепідемічні заходи, у тому числі дезінфекційні) належать до робіт з особливо шкідливими та шкідливими умовами праці. І, зокрема, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності в необхідних випадках повинні забезпечувати працівників, які проводять такі роботи, спеціальним одягом, взуттям, захисними засобами та засобами для санітарної обробки тощо. Тож, нагадаємо: не так давно було затверджено Мінімальні вимоги № 1804, відповідно до п. 4 р. I яких поняття засобів індивідуального захисту (далі — ЗІЗ) поширюється на всі засоби, що призначені для носіння і використання працівником із метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров'ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети. Наприклад, згідно з додатком 3 Мінімальних вимог № 1804 працівнику для захисту обличчя та очей при роботі з аерозолями (у тому числі при дезінфекції приміщень) видають захисні окуляри, лицеві щитки чи екрани.

  Додамо, з позиції бухобліку ЗІЗ зазвичай поділяють на:

  1) необоротні активи (субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" або субрахунок 106 "Інструменти, прилади та інвентар", оскільки п. 6 р. III Мінімальних вимог № 1804 уважає ЗІЗ інвентарем);

 2) оборотні активи (субрахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

  Далі ми зосередимося саме на обліку придбання інших, але не менш вагомих засобів захисту в умовах карантину та засобів, необхідних для проведення дезінфекційних заходів.

  Облік придбання таких засобів залежить від їхньої класифікації. Так, ці засоби можна обліковувати, як:

— необоротні активи на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". Наприклад, при придбанні відповідних пристроїв для дезінфекції та стерилізації певного обладнання, вартість яких не перевищує вартісний поріг, установлений на підприємстві для МНМА. Тож вартість таких активів підлягає амортизації за прямолінійним або виробничим методом. Або 50% вартості, що амортизується, списується на витрати в першому місяці використання активів, а решту 50% вартості — у місяці списання з балансу; 100% вартості, що амортизується, — у першому місяці використання МНМА (п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби");

— запаси на рахунку 22 "Малоцінні та швидко зношувані предмети". При передачі в експлуатацію їх виключають зі складу активів і в подальшому ведуть їх оперативний кількісний облік по місцях експлуатації та у відповідних осіб протягом терміну їх фактичного використання (п. 23 П(С)БО 9 "Запаси");

— витратні матеріали (запаси) на субрахунку 209 "Інші матеріали". Після передачі у використання їх списують на витрати періоду.

  Якщо на підприємстві встановлено поріг суттєвості, як це передбачено п. 2.20 Методрекомендацій № 635, то деякі придбані засоби, які не перевищують цей поріг, можна відразу списувати на витрати. Тобто без їх оприбуткування до складу активів підприємства. Нагадаємо: у фінзвітності підприємства наводять лише інформацію, яка є суттєвою для користувачів такої звітності. І підприємство має право самостійно визначати кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події і статті фінансової звітності, якщо такі критерії не встановлено положеннями бухгалтерського обліку або іншими нормативно-правовими актами. При цьому кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості потрібно визначати в обліковій політиці підприємства (п. 2.20 Методрекомендацій № 635).

  Отже, якщо "антиінфекційні" засоби не перевищують поріг суттєвості, їх вартість відносять на витрати періоду. Вважаємо: у ситуації, яку ми розглядаємо, потрібно задіяти субрахунок 977 "Інші витрати діяльності", оскільки придбання таких засобів перебуває поза витратами операційної діяльності.

• Податок на прибуток. Якщо вартісна межа для МНМА встановлена на підприємстві на рівні 6000 грн, то різниці, які визначають згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають. Оскільки ці МНМА не належать до основних засобів. Тим паче, ПКУ не передбачає ніяких коригувань щодо малоцінних та швидкозношуваних предметів.

• ПДВ. Придбання "антиінфекційних" засобів пов'язано з провадженням господарської діяльності. Отже, підприємства — платники ПДВ мають право на податковий кредит у загальному порядку. Ставка ПДВ при постачанні таких засобів становитиме 7%, якщо вони внесені до Держреєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів (п. 193.1 ПКУ).

• ПДФО, військовий збір, ЄСВ. Гадаємо, що немає жодних підстав вважати забезпечення працівників медичними масками чи антисептичними засобами наданням додаткового блага. Тож їхню вартість не обкладають цими податками і зборами. 

  Наведемо приклад обліку придбання дезінфекційних та інших "антиінфекційних" засобів.

Приклад. Підприємство — платник  ПДВ придбало:

— апарат для аерозольної обробки приміщень дезінфекційними засобами вартістю  4800 грн (у тому числі ПДВ — 800 грн) і строком експлуатації менше року;

— 100 одиниць медичних масок вартістю  2140 грн (у тому числі ПДВ 7% — 140 грн), тобто 21,40 грн за одиницю. На підприємстві встановлено вартісний поріг суттєвості на 2020 рік  у розмірі 22000 грн для запасів, вартість яких  не перевищує 220 грн за одиницю (без ПДВ). Тож  вартість медичних масок потрапляє відразу ж  на витрати періоду їх придбання;

— антисептичні та дезінфекційні засоби вартістю 7200 грн (у тому числі ПДВ —  1200 грн).

Бухоблік покажемо в таблиці.

T060420

Олександра МІРОХІНА, незалежний консультант, м. Київ

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати