Документальне підтвердження та бухпроведення у разі втрати товару
16.09.2019 | 08:19
Наша компанія скористалась послугами перевізника (авто по Україні), дорогою водій потрапив в аварію і весь наш товар згорів. Що робити у цій ситуації, як таку подію відобразити в бухобліку та якими документами підтвердити?

Насамперед вам потрібно згадати умови договору перевезення.

Зазвичай, у таких випадках відповідальність за цілісність товару покладено на перевізника. Тому в договорах передбачається, що саме та в який строк має компенсувати перевізник у разі пошкодження/псування/втрати товару (вантажу). Плюс у господарських договорах передбачається, що в таких випадках сторона, щодо якої порушено умови договору, аби друга сторона (порушник умов договору) визнала свою провину, має скласти претензію.

Водночас варто ознайомитися з умовами договору щодо форс-мажорних обставин (повінь, пожежа, аварія тощо). Тобто потрібно розуміти, що саме в межах конкретно вашого договору на перевезення вважається форс-мажором та яке документальне підтвердження має надаватися для підтвердження форс-мажорних обставин, а також хто в такому разі відшкодовуватиме збитки власнику товару. 

Поза тим, слід знати, чи застрахований вантаж (товари). Якщо так, то ким, а також в яких випадках та хто саме має право на страхове відшкодування.

Як розумієте, обліково-податкові наслідки завжди залежать від умов тих чи інших договорів.

Якщо завдані вашому підприємству збитки відшкодовуватиме компанія-перевізник і договором на перевезення передбачено, що для цього вам потрібно виставити перевізнику претензію, то це й належить зробити.

Форми претензії законодавством не затверджено. Натомість у ст. 222 Господарського кодексу України міститься перелік інформації, яку потрібно в ній зазначити:

— повне найменування і поштові реквізити заявника та одержувача претензії; 

— дату пред'явлення і номер претензії; 

— обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, і докази, що ці обставини мали (мають) місце; 

— вимоги заявника з посиланнями на нормативні акти; 

— суму претензії та її розрахунок; 

— платіжні реквізити заявника претензії; 

— перелік документів, що додаються до претензії (зазвичай, це засвідчені належним чином копії документів, що підтверджують вимоги заявника); 

— підпис уповноваженої особи заявника.

Попри це, порушення умов договору постачальник може зафіксувати в межах офіційного листування, шляхом надсилання повідомлення. Такий документ і правитиме за підставу для відображення наслідків у бухгалтерському та податковому обліку.

У запитанні не конкретизовано, на якій системі оподаткування перебуває ваша компанія (постраждала сторона). Тому у відповіді виходитимемо з того, як має відображатися отримання від винної сторони (юрособи-резидента) відшкодування завданих збитків платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.

Потому як перевізник визнає виставлену постраждалим підприємством претензію, в бухобліку потрібно визнати дохід: Дт 374 Кт 715. На дату отримання коштів від винуватця треба зробити запис: Дт 311 Кт 374.

У податково-прибутковому обліку постраждалої сторони отримані суми відшкодування завданих збитків відобразяться за бухобліковими правилами (тобто у складі доходів).

Якщо платежі класифікуються саме як господарські штрафні санкції і не є частиною оплати вартості товарів/послуг, то суми таких штрафних санкцій не об’єкт обкладення ПДВ. 

Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості. Тож коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, ці суми не є об’єктом обкладення податком на додану вартість і на них не потрібно складати податкової накладної.

Однак останнім часом податківці вважають, що компенсація завданих збитків є компенсацією вартості товарів, тому наполягають на нарахуванні ПДВ (див., зокрема, лист ДФСУ від 18.10.16 р. № 1641/10/19-00-12-01/17/9594). Відповідно, на думку ДФСУ, платник ПДВ, який виплачує компенсацію за завдані збитки, має складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН (п. 201.10 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Але ми такого підходу контролерів не поділяємо. 

Щодо податкового кредиту, то якщо за втраченими товарами ваше підприємство відображало податковий кредит, у разі їх втрати перевізником доведеться нарахувати компенсаційні ПДВ-зобов’язання відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ, позаяк у господарській діяльності втрачені товари використати вже буде неможливо. Податкову накладну, складену на такі зобов’язання, потрібно в загальному порядку зареєструвати у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені
response events!

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати