Як діяти у разі виявлення нестач
22.07.2019 | 08:20
На який субрахунок — 947 чи 442 — необхідно списувати нестачу деревини на складі покупця, якщо нестачу виявлено в односторонньому порядку і представник постачальника не був присутнім під час складання та підписання акта. Чи важливо, щоб представник постачальника перебував з ним в трудових відносинах або можна за довіреністю?

Як ми зрозуміли із запитання, йдеться про виявлення нестач не під час приймання товару від постачальника, а після його оприбуткування. У цьому разі мовиться про виявлення нестачі деревини (залишків товарів чи сировини) під час інвентаризації на складі.

Щодо процедури приймання ТМЦ від постачальника, то перевірка дотримання продавцем умов договору купівлі-продажу за кількістю здійснюється у випадках і в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 687 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ).

Тобто щодо порядку приймання ТМЦ пріоритетні положення договору.

Якщо порядку приймання ТМЦ за кількістю в договорі не встановлено, потрібно керуватися загальними актами цивільного законодавства, зокрема, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 (далі —  Інструкція № П-6).

Окрім того, в Україні діє Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7, п. 6 якої встановлено терміни приймання продукції за якістю і комплектністю.

Так, відповідно до п. 12 Інструкції № П-6 приймання ТМЦ за кількістю необхідно здійснювати за транспортними та супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виробника, постачальника, продавця тощо).

Якщо під час приймання ТМЦ виявлено нестачу (невідповідність фактичної наявності цінностей даним супровідних документів постачальника), то отримувач зобов’язаний припинити подальше приймання, забезпечити збереження ТМЦ і вжити заходів щодо запобігання їх змішанню з іншими однорідними цінностями. Для участі у продовженні приймання ТМЦ викликається представник відправника (виробника, продавця, постачальника). За його нез’явлення за викликом отримувача, а також у випадках, коли виклик представника іногороднього відправника (виробника) не обов’язковий, приймання товару за кількістю здійснюється за участі представника незацікавленої організації.

Водночас чинне законодавство не містить вимоги, що представник постачальника має обов’язково перебувати з ним у трудових відносинах. Тому якщо в договорі постачання чи купівлі-продажу такої вимоги між сторонами (покупцем і постачальником/продавцем) не зафіксовано, представником постачальника може бути його довірена особа (відповідно, діяти вона має на підставі виданої постачальником довіреності).

Слід також нагадати, що ст. 681 ЦКУ встановлено спеціальну позовну давність, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару — один рік, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (термін придатності) — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного терміну (терміну придатності).

Згідно з вимогами ст. 688 ЦКУ покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений — протягом розумного терміну після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Таким чином, вимоги покупця можуть бути оформлені як претензія з наданням доказів про фактичні втрати з урахуванням вище наведених законодавчих норм.

Для обліку розрахунків за претензіями передбачено субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями». Тобто на дату складання претензії в обліку покупця має з’явитися запис: Дт 374 Кт 631 (685).

А коли постачальник поставить кількість товару чи сировини, якої не вистачає, потрібно зробити запис: Дт 281 (201) Кт 374.

Якщо ж постачальник компенсуватиме нестачу товару (сировини) грошима, то в обліку покупця проведення буде таким: Дт 311 Кт 374. 

А коли заборгованість за претензією визнають безнадійною (наприклад, через закінчення 3-річного строку позовної давності), її суму покупець має списати до складу витрат звітного періоду проведенням: Дт 944 Кт 374.

Якщо ж нестача утворилася через провину самого підприємства-отримувача, її вартість одразу включають до витрат проведенням: Дт 947 Кт 631. 

Списання нестач товарів за рахунок нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), тобто з використанням рахунку 44, можливе лише у разі виправлення минулорічних помилок.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

 

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені
response events!

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати