Як обчислюють прибуток постпредставництва
04.09.2020 | 12:03

Державна податкова служба України

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Категорія 102.16 Прибуток. Оподаткування нерезидентів

Як розраховується обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва відповідно до положень ст. 39 ПКУ?

Коротка:

  Починаючи з 23.05.2020 постійні представництва нерезидентів визначають оподаткований прибуток у загальному порядку, встановленому для платників податку на прибуток підприємств, але з урахуванням принципу «витягнутої руки».
  Тобто, постійне представництво має:
– визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, із застосуванням коригувань, у визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках;
– розраховувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємство, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення ст. 39 ПКУ.
  При цьому, починаючи зі звітного періоду – перше півріччя 2020 року, постійні представництва нерезидента мають застосовувати нові правила визначення оподатковуваного прибутку та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
  У випадку, якщо за підсумками І кварталу 2020 року постійне представництво визначало оподатковуваний прибуток шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, таке представництво не зобов’язано подавати уточнену звітність за І квартал 2020 року. В той же час, слід враховувати, що положення абзацу третього п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в редакції, яка діяла до набуття чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», передбачали, що навіть у випадку визначення оподатковуваного прибутку шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, мали враховуватись вимоги, визначені ст. 39 ПКУ.

Повна:

  Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності 23.05.2020, внесено зміни до порядку оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво.
  Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку – нерезидентами, зокрема, є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ.
  Згідно з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
  Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
  Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
  Отже, починаючи з 23.05.2020, постійні представництва нерезидентів визначають оподаткований прибуток у загальному порядку, встановленому для платників податку на прибуток підприємств, але з урахуванням принципу «витягнутої руки».
  З метою дотримання вимог п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ щодо визначення постійним представництвом обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки», воно має:
– визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, із застосуванням коригувань, у визначених Кодексом випадках;
– розрахувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємством, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення ст. 39 ПКУ.
  З урахуванням положень ст. 39 ПКУ розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку постійного представництва передбачає, зокрема, проведення функціонального аналізу діяльності нерезидента через його постійне представництво в Україні та визначення характеру взаємовідносин між постійним представництвом, нерезидентом та контрагентами постійного представництва і нерезидента, вибір найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення, пошук зіставних операцій або незалежних юридичних осіб, які здійснюють зіставну діяльність відповідно до функціонального профілю постійного представництва, розрахунок діапазону цін (рентабельності) тощо.
  Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік незалежно від загального обсягу доходу такого постійного представництва за цей період.
  Змінами, внесеними Законом № 466, з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
  Таким чином, починаючи зі звітного періоду – перше півріччя 2020 року, постійні представництва нерезидента мають застосовувати нові правила визначення оподатковуваного прибутку та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
  У випадку, якщо за підсумками І кварталу 2020 року постійне представництво визначало оподатковуваний прибуток шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, таке представництво не зобов’язано подавати уточнену звітність за І квартал 2020 року. В той же час, слід враховувати, що положення абзацу третього п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст.141 ПКУ, в редакції, яка діяла до набуття чинності Законом № 466, передбачали, що навіть у випадку визначення оподатковуваного прибутку шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, мали враховуватись вимоги, визначені ст. 39 ПКУ.

04.09.2020 р.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати