ІНТЕРНЕТ + РРО + ДПС = БУРЯ В СКЛЯНЦІ
30.12.2020 | 14:42
900 0 РРО

Стаття з газети "Все про бухгалтерський облік" № 1-2 за 2021 р.

29 грудня на офіційному сайті ДПС з’явилось повідомлення під красномовною назвою «РРО не застосовується при розрахунках із використанням платіжних систем»». Що тут почалося! Новина поширилась серед інтернет-торговців, як лісова пожежа! На просторах Фейсбука залунали вигуки «Ура!», «Невже дочекались?!», «Нарешті! Жбурляю ненависний РРО на смітник!». Але, як відомо, диявол у деталях. Хоча, правду кажучи, в даному випадку слід було прочитати не тільки заголовок новини, а хоча б перше речення під ним.

Ось воно:  «Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків ЗА ПОСЛУГИ у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (виділено авт. — Т.С.)».

Дійсно, це так. Дана «пільгова» норма внесена у вигляді нового п. 14 в ст. 9 Закону про РРО[1] Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 р. № 1017-IX і набула чинності 10.12.2020 р. Вона стосується лише сфери послуг, і на продаж товарів в мережі Інтернет не розповсюджується!

До речі, наші передплатники дізнались про вказану новацію ще 16 грудня - за два тижні до хайпу, піднятого податківцями (навряд чи свідомо, скоріш за все, через неуважність) і підхопленого зраділими, але також неуважними інтернет-торговцями. Для читачів газети "Все про бухгалтерський облік" в № 116 за 2020 рік, на стор. 26 ми опублікували детальний красномовний коментар щодо нової пільги, розглянувши навіть передумови її появи. Адже на протязі кількох років інтернет-розрахунками у сфері послуг податківці керували у ручному режимі, тобто через ІПК. Висновок в усіх індивідуальних консультаціях, присвячених послугам, котрі і оплачувались і надавались в мережі Інтернет[2] був, як під копірку: якщо місце проведення розрахунків визначити неможливо, застосовувати РРО не обов'язково. Ще раніше ми докладно проаналізували цю ситуацію в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 106 за 2020 р., стор. 21, внаслідок чого висновили, що корінь проблеми криється у фіскальному касовому чеку РРО. Адже у такій ситуації покупець і продавець послуг один з одним не зустрічаються, тобто передати паперовий чек з рук у руки неможливо.

З 1 серпня 2020 року, коли суб'єкти господарювання отримали можливість застосовувати програмні РРО, котрі формують фіскальні касові чеки в електронній формі, проблема з доставкою цих розрахункових документів могла б вирішитись сама собою. Надавач послуг, оплачених в мережі Інтернет, не має проблем з доставкою чеків споживачам своїх послуг. Це можна зробити електронною поштою, або надіслати чеки на абонентські номери, щоб споживачі одержали їх через свої месенджери[3] (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Тож навіть за відсутності фізичного контакту покупця і продавця з доправленням касового чека наразі проблеми відсутні.

Тим не менше, виходячи з тексту п. 14 ст. 9 Закону про РРО, від використання РРО/програмних РРО звільнено розрахунки суб'єктів господарювання за будь-які послуги, котрі проведено за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. І жодних вказівок, що послуги не лише належить оплатити в мережі Інтернеті, але й там-таки спожити.

Залишилось розібратись, що слід розуміти під банківськими системами дистанційного обслуговування і сервісами переказу коштів, використання яких є головною умовою незастосування РРО у сфері послуг.

Податківці у своєму повідомленні роз’яснюють: якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.

Але хто краще розуміється на розрахунках? Правильно, Нацбанк. Він поквапився і направив до ДПС листа від 28.09.2020 р. № 57-0009/53844 (далі – лист НБУ), котрий попросив враховувати під час надання податкових консультацій платникам податків.

Відповідно до вказаного роз’яснення:

  • сервіси переказу коштів – це Liqpay, Portmone, iPay тощо (тобто розрахунки за технологією інтернет-еквайрінгу). Нагадаймо, що інтернет-еквайрінг - технологія, що дозволяє приймати до оплати банківські картки через мережу Інтернет;
  • банківські системи дистанційного обслуговування – це Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо. Тобто розрахунки за технологією інтернет-банкінгу) одного з видів дистанційного банківського обслуговування, засобами якого доступ до рахунків та операцій за рахунками забезпечується в будь-який час та з будь-якого комп'ютера (айпада, смартфона), підключеного до мережі Інтернет. Платіжні картки при розрахунках у такий спосіб не застосовують.

Ще раз наголошуємо: радіти може лише сфера послуг, якщо при замовлені споживачами послуг через Інтернет, вона приймає платежі вищевказаними шляхами. Для інтернет-торгівлі (продажу товарів через мережу Інтернет) нічого не змінилось! Але з листа НБУ інтернет-торгівці можуть у стислому вигляді прочитати про розрахунки, які головний регулятор грошового обігу визначає як безготівкові.

Отже, Нацбанк висновує: для суб'єкта господарювання безготівковим розрахунком є оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно від способу ініціювання такого переказу покупцем. А саме:

  • за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо);
  • банківських систем дистанційного обслуговування (Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо);
  • шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи;
  • шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС). Відповідно до абз. 2 п. 1.322 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.01 р.  № 2346-III програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

Закінчити ж хочеться закликом: читайте не тільки заголовки новин, а й тексти під ними! Але найкращий вибір – газета "Все про бухгалтерський облік"!  

Тетяна СУШАЛЬСЬКА,
консультант газети «Все про бухгалтерський облік»

[1] Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР
[2] Як правило, мова йшла про надання платного доступу до інтернет-ресурсів.
[3] WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Skype, ICQ и т.д.
 
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Як правило, мова йшла про надання платного доступу до інтернет-ресурсів.
WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Skype, ICQ и т.д.
Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати