Карантин вихідного дня: що робити із працівниками

Стаття з електронного додатка до газети "Все про бухгалтерський облік" № 106 за 2020 р.

Урядовці постановою від 11.11.2020 р. № 1100* прийняли рішення запровадили карантин вихідного дня (поки що до завершення листопада) і вже 14—15 листопада (а згодом 21—22 та 28—29 листопада) чимало працівників просто не зможуть стати до роботи, бо потреби в їхній праці у ці дні не буде. Як вчинити із таким працівниками — замислюється кожен роботодавець, якого зачеплять нові карантинні обмеження.

* З текстом постанови можна ознайомитися тут. А стисло про встановлені заборони читайте тут.

Пропонуємо до вашої уваги кілька законних шляхів виходу із ситуації. У консультації ми лише стисло нагадаємо, які є варіанти дій, адже протягом 2020 року про них ми розповідали ґрунтовно та докладно. До речі, більше аналітичних матеріалів, присвячених обліку під час пандемії, шукайте на нашому сайті vobu.ua у вкладці Бухгалтеру — Аналітика — Карантин/Коронавірус. Там ви завжди можете безкоштовно ознайомитися із консультаціями експертів газети "Все про бухгалтерський облік", які стосуються карантинних обмежень та допоможуть вам легше подолати та пройти цей бурхливий та складний період. Також ви знайдете й консультації, на які ми посилатимемося далі.

І. Працівники все-таки стають до роботи

Фактично урядовці не заборонили роботу певних закладів, а лише обмежили приймання відвідувачів. Тож працівники, які мали працювати у ці дні, можуть вийти на роботу. Йтися може як про усіх без виключення таких працівників, так і про частину працюючих. У першому випадку можна зорганізувати, наприклад, парко-господарський день і гарненько прибрати робочі місця тощо. Звісно, усе це можливо, якщо подібна робота входить до кола обов'язків працівника. У другому може мовитися про дві ситуації.

1. Частина працівників вийде 14—15, частина 21—22, а частина 28—29. Це тоді, коли можна організувати обслуговування на винос, зі здійсненням адресної доставки тощо. Щодо тих, хто не вийде, доведеться обрати один із варіантів, запропонованих нами далі.

2. До роботи стають ті працівники, без присутності яких не обійтися. До прикладу, сторож/охоронник у будь-якому разі має бути присутній, адже фактично запровадження карантину вихідного дня на його роботу не впливає. Інші працівники не стають до роботи.

У деяких випадках, до речі, може бути так, що доведеться думати про те, хто все ж має вийти на роботу, адже у робочий час закладу сторожа/охоронника немає на роботі (він приходить винятково на ніч). Тут доведеться або вийти одному/декільком працівникам, які були б і так присутні на роботі, або викликати сторожа/охоронника. Що вигідніше? Важко сказати, адже за умови оплати надурочних годин охороннику, можливо, доведеться заплатити більше, ніж у разі виходу на роботу працівника, який фактично нічого не робитиме (або, цілком можливо, й виконуватиме певні функції).

ІІ. Простій

Оформлюємо простій на відповідні суботи та неділі (бо ці дні не є вихідними) для конкретних працівників, яких не плануємо залучати до роботи у ці дні. Пам'ятаємо про необхідність оплатити працівникові мінімум 2/3 тарифної ставки (окладу) за години простою (ст. 113 КЗпП). Розлого про оформлення та оплату простою читайте у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 23 за 2020 рік, стор. 11.

ІІІ. Встановити працівникові неповний робочий тиждень

Цей варіант можливий, винятково якщо самі працівники погодяться перейти на такий режим роботи, себто напишуть відповідні заяви, на підставі яких буде видано наказ по підприємству. Інакше у стислі строки встановити неповний робочий тиждень з огляду на приписи ст. 32 КЗпП (щодо попередження мінімум за два місяці) для таких працівників не вдасться.

Про запровадження неповного робочого часу під час карантину читайте у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 30 за 2020 рік, стор. 3. Дізнатися про те, як робота на умовах неповного тижня під час карантину вплине на відпускні, можна із № 61 за 2020 рік, стор. 16.

IV. Відпустка без збереження зарплати

Будь-який бізнесмен за оптимальний варіант, у ситуації що склалася, сприйме відправлення працівників у відпустку без збереження зарплати на підставі ст. 26 Закону про відпустки. Але таку відпустку можна надати суто за заявою працівника. Тож саме працівник має виступити ініціатором беззарплатної відпусткуи Більше про неї — у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 27, стор. 43, а також радимо зазирнути на стор. 40 № 53-54 за 2020 рік.

V. Оплачувана відпустка

Працівник може взяти оплачувану відпустку (щорічну, відпустку на дітей за ст. 19 Закону про відпустки) у не встановлений графіком відпусток строк. Звісно, у працівника має бути відпрацьований період, за який можна було б надати відпустку. До того ж роботодавцю доведеться витратитися на відпускні. Утім це цілком прийнятний варіант для бізнесу. Так, працівнику доведеться виплатити відпускні. Але якщо її не надати зараз, а працівник буде звільнятися або буде скорочений у майбутньому, йому доведеться виплачувати компенсацію за невикористані дні відпустки. Тож, надавши оплачувану відпустку, ви зменшите кількість днів відпустки, яка має бути надана працівникові, і, відповідно, які мають бути компенсовані у разі звільнення.

До речі, відпустку можна надавати частинами хоч по 1-2 дні. Головне — не забувайте, що у працівника має бути одна неподільна частина відпустки 14 к.дн. за рік роботи.

VI. Скорочення діяльності та надання допомоги по частковому безробіттю

Закон про зайнятість містить поняття часткового безробіття на період карантину, встановленого КМУ, і передбачає навіть виплату допомоги по такому частковому безробіттю. Критерії надання такої допомоги встановлені ст. 471 Закону про зайнятість, а порядок звернення визначено Порядком № 306. Однак КЗпП не передбачає поняття зупинення (скорочення) діяльності. Хоча, на думку Держпраці**, це й не потрібно і достатньо наказу про зупинення (скорочення) діяльності, який може бути виданий не озираючись на ст. 32 КЗпП. Далебі, Мінекономрозвитку у листі від 23.06.2020 р. № 3512-06/38822-07 наполягало саме на встановленні неповного робочого часу у подібних випадках із дотриманням вимог ст. 32 КЗпП. Але про яке ж дотримання двомісячного строку може бути мова, якщо карантин вводиться зненацька.

** Див. лист Держпраці України від 08.05.2020 р. № 3171/1/3.1-20, № 33/12/2213-20.

Загалом центри зайнятості ухвалювали рішення про виплату допомоги на підставі різноманітних наказів щодо зупинення (скорочення) виробництва. Тож оформлення такої допомоги може стати рятівною паличкою для роботодавця та працівників, які потерпають від карантинних заходів.

Наразі за нормами п. 3 Порядку № 306 допомогу по частковому безробіттю на період карантину надають, зосібна, працівникам, з якими роботодавець оформив трудові відносини, в тому числі тим, які в період карантину, а також протягом 30 к.дн. після завершення карантину отримують оплату часу простою за ст. 113 КЗпП (окрім періоду освоєння нового виробництва (продукції)), перебувають у відпустці без збереження зарплати відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки (опріч осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини зарплати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності.

Розлогіше про оформлення, виплату та оподаткування допомоги читайте у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 44 та 61 за 2020 рік, стор. 19 та 26 відповідно, а також у додатку до № 44 на сайті dodatok.vobu.ua. Також радимо ознайомитися із консультацією у № 70 за 2020 р, стор. 13.

Також зауважимо, що урядовці обіцяють напрацювати та запровадити додаткові виплати тим, хто постраждає через карантин вихідного дня. Але поки що жодних норм не затвердили.

Дехто із бізнесменів після запровадження карантину вихідного дня, можливо, навіть замислився про скорочення працівників. Що ж, такий варіант не варто відкидати. Утім наголосимо: про майбутнє скорочення слід попередити працівника персонально мінімум за 2 місяці до дати звільнення (ст. 492 КЗпП). До того ж доведеться виплатити вихідну допомогу у розмірі як мінімум одного середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Крім того, якщо виплатили допомогу по частковому безробіттю, то у разі скорочення її доведеться повернути (п. 20 Порядку № 306). Тож в цілому до ситуації зі скороченням можна готуватися, але ми все-таки радили б приймати виважені рішення, адже будь-який карантин — подія тимчасова. І життя на цьому не зупиняється.

Василь ЦИГАНЕНКО,
консультант газети "Все про бухгалтерський облік"

Список використаних нормативно-правових актів:

1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
2. Закон про відпустки — Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
3. Закон про зайнятість — Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.12 р. № 5067-VI.
4. Порядок № 306 — Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 306.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати