Передача зразків продукції нерезиденту з митної території України
Підприємство-виробник хоче передати зразки своєї продукції нерезиденту на платній основі без укладення контракту на підставі виставленого інвойсу. Чи може виробник продукції відправити зразки власної продукції з митної території України? Який порядок оформлення та оподаткування?

Відповідь: Почнемо з того, що у цій ситуації йдеться про продаж експортного товару (зразків продукції), себто про їх оплатну передачу нерезиденту з вивезенням за межі митної території України (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII, далі – Закон про ЗЕД). У ст. 6 цього Закону сказано, що підприємство та його іноземний контрагент можуть укладати зовнішньоекономічні договори у простій письмовій або електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. За ст. 1 Закону про ЗЕД зовнішньоекономічний договір (контракт) (далі — ЗЕД-контракт) — це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

І лише у разі експорту послуг (крім транспортних) ЗЕД-контракт можна укладати шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, чи в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у т.ч. в електронному вигляді, за надані послуги (ст. 6 Закону про ЗЕД). Та чи можна, виходячи з цього, стверджувати, що при оплатному експорті товарів має бути лише ЗЕД-контракт, себто договір (письмовий або електронний), а не інвойс?

Нагадаємо, що загальні вимоги до договору як домовленості двох або більше сторін регламентує гл. 52 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ). Положення щодо укладення істотних умов і форми договору визначені ст.ст. 638—647 ЦКУ.

Стаття 67 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) рече, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах госпдіяльності будуються на основі договорів. При цьому при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк його дії (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

 Мінекономіки в листі від 25.05.17 р. № 2402-05/17433-02 зазначило, що суб’єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види ЗЕД-контрактів з обов’язковим погодженням предмету, ціни та строку дії договору, самостійно, без обмежень здійснювати госпдіяльність, яку не заборонено законом, на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Митний кодекс України (далі — МКУ), який регламентує порядок переміщення товарів, у тому числі експортних, теж оперує поняттям «зовнішньоекономічний договір». Але при цьому він розділяє ЗЕД-контракт або документ, який його замінює, і рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу) (ст. 53 МКУ).

До речі, в ч. 8 ст. 257 МКУ зокремлено, що митне оформлення товарів здійснює митний орган на підставі митної декларації, до якої декларант залежно від митних формальностей, встановлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносить, зокрема,  відомості про сторони ЗЕД-контракту чи іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Сам МКУ не пояснює, що вважати такими документами. Водночас залишається чинним лист ДМСУ від 14.07.09 р. № 11/6-10.10/6714-ЕП, у якому і надається пояснення щодо цього. Зокрема, у разі подання декларантом до митного оформлення інших документів, у яких зафіксовано зміст правочину чи інші установлені законодавством підстави для переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, такі документи (один або декілька) можуть прийняти митні органи замість ЗЕД-контрактів за умови наявності у них відомостей, достатніх для заповнення митної декларації.

Якщо зазирнути до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.12 р. № 651, то і в ньому мовиться про ЗЕД-контракт або інший документ, котрий використовується у міжнародній практиці замість нього.

Додамо: у вже згаданому листі Мінекономіки від 25.05.17 р. № 2402-05/17433-02 викладено, що з приводу вимог до інвойсів слід звернутися до НБУ, який свого часу у своєму листі від 29.09.05 р. № 13-134/4580-9703 пояснював, що такі форми документів як «інвойс» (рахунок-фактура), лист-розпорядження та інші, що застосовуються у міжнародній практиці, можуть вважатися договором, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, згідно з якими встановлюються зобов’язання, а також за умови прийняття стороною пропозиції і вчинення нею певних дій відповідно до наявних документів. І хоча цей лист втратив чинність, він корелює з листом ДМСУ від 14.07.09 р. № 11/6-10.10/6714-ЕП, а головне — з нормами ЦКУ та ГКУ. Важливо, щоб у таких документах було зафіксовано зміст правочину.

 Тож з огляду на все вищевикладене вважаємо, що інвойс може замінити ЗЕД-контракт, але за наявності у ньому всієї необхідної інформації, власне для виконання домовленостей, проведення розрахунків і митного оформлення.

Також рекомендуємо Вам звернутися до уповноваженого банку за додатковим роз’ясненням.

Митне оформлення

Алгоритм митного оформлення експорту надано на офіційній сторінці ДПСУ: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/sproschennya-protsedur-torgivli/protseduri-importuvannya--eksportuvann/

Оподаткування

Експорт товарів (вивезення товарів за межі митної території України) обкладають за ставкою 0% (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ). Докладно про обкладення експортним ПДВ можна прочитати у газеті «Все про бухгалтерський облік» № 55 за 14.06.19 р. на стор. 10.

Операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України не підлягають обкладенню акцизним податком (пп. 213.2.1 ПКУ).

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати