Переплата звільненому працівникові: як відобразити коригування
Переплатили звільненому співробітнику. Чи можливо списати цю переплату на 944 рахунок та не подавати уточнюючих розрахунків з ЄСВ та 1ДФ?

Було б краще, якби ви зазначили, у чому саме полягала помилка і чому виникла переплата. 

Ви пишете, що «переплату показувати ніде не стали — ні у Звіті з ЕСВ, ні в 1ДФ». А яку саме переплату?

Наприклад, зарплата — 10000 грн, правильна сума податків — 1950 грн (умовно, не розділяємо на ПДФО і ВЗ), сума до виплати — 8050 грн.

Варіант 1. Якщо утримали з працівника більше податків, ніж належить, наприклад 2950 грн, то тоді підприємство заборгувало працівникові:

10000 - 2950 = 7050 - 8050 = +1000 — доплатити працівнику.

Варіант 2. Якщо утримали з працівника менше податків, ніж належить, наприклад 950 грн, то тоді працівникові виплатили більше:

10000 - 950 = 9050 - 8050 = -1000 — працівник має повернути.

Незалежно від того, яким був розрахунок, у ф. № 1ДФ потрапляли суми.

Варіант 1. Дохід: нараховано 3а — 10000, виплачено 3 — 1000; податок: нараховано 4а — 2950, сплачено — 2950. 

Варіант 2. Дохід: нараховано 3а — 10000, виплачено 3 — 1000; податок: нараховано 4а — 950, сплачено — 950.

У звітність з ЄСВ «підтягувалася» сума фактично нарахованого доходу — 10000 грн, ЄСВ — 2200 грн.

В обох випадках до ф. № 1ДФ мали потрапити фактично нараховані суми і доходу, і утриманих податків (навіть якщо вони й неправильні). А у звітності з ЄСВ відображається тільки нарахований дохід. 

Про яку переплату (і чого — податків чи доходу?), що не показана у звітності, ідеться? Незрозуміло… Тому далі припускаємо таке.

Щоб говорити про переплату доходу працівникові, потрібно було провести якийсь перерахунок доходів, аби її виявити, але вже після звільнення, бо інакше ніяк. Коли ви говорите про те, що працівник заборгував кошти, то, очевидно, маємо справу з варіантом 2 — податків утримано менше. І раз ви кажете, що помилка у виплаті доходу через помилку в утриманні податків, то сума переплати доходу працівникові — це сума недоутриманого податку (1000 грн). Інакше не виходить…

Дт Кт

23 66 10000;

66 64 950;

66 30 9050;

64 31 950.

Сальдо 66 — 0,0.

Сальдо 64 — 0,0.

Перерахунок:

Дт Кт

66 64 1000.

Сальдо Дт 66 — 1000 (винен працівник).

Сальдо Кт 64 — 1000 (податок до сплати).

Як другий варіант, переплату доходу працівникові отримаємо й у разі, коли до його доходу неправомірно застосовано ПСП. 

Відповідно до пп. 168.4.7 ПКУ відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Тому навіть якщо працівник відмовляється повернути переплату (1000 грн), то підприємство все одно має сплатити податок до бюджету. Але це не «закриє» заборгованість працівника перед підприємством, і сальдо Дт 66 у сумі 1000 грн «висить».

У пп. 169.4.4 ПКУ сказано, що коли внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Як бачимо, тут ідеться про перерахунок доходів з платником податку, «який припиняє трудові відносини», а не припинив їх. Тому цим пунктом скористатися не вдасться.

І хоча тут фігурує сума, яка дорівнює сумі недоутриманого податку, загалом ідеться про дохід/зарплату працівника, йому переплачені. Тому роботодавець має право звертатися до суду про стягнення цієї суми з працівника. І тут слід брати до уваги таке.

Відповідно до ст. 233 КЗпП строк звернення до суду роботодавця у спорах про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, — один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. У цьому випадку працівник шкоди не завдав, тому тут діятиме загальний строк позовної давності — 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

Але з огляду на ст. 1215 ЦКУ шанси стягнути з працівника ці кошти — 0,1% (умовно), оскільки не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Недобросовісності не було, бо помилка — це помилка роботодавця і, очевидно, через неправильне застосування правил оподаткування (якщо рахункова — шанс є). Тому суму боргу з працівника, швидше за все, не вдасться стягнути. І здавалося б, уже можна списати її на витрати, але…

Але додаткові грошові виплати (сплата податку до бюджету/переплати працівникові) виникли через помилку бухгалтера, тому він має нести матеріальну відповідальність відповідно до КЗпП.

Відтак суму боргу з Дт 66/працівник слід «перекинути» на Дт 375/бухгалтер Кт 66/працівник. І далі — або стягувати з бухгалтера, або прощати і списувати у витрати на Дт 944 (визнавши та оподаткувавши додаткове благо у бухгалтера, якщо сума боргу перевищує 25% мінімальної зарплати за пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені
response events!

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати