Податкові наслідки при виплаті грошової компенсації заподіяної шкоди
Виплатили грошову компенсацію заподіяної шкоди. Які податкові наслідки матиме така операція? Як оформити документи та зареєструвати таку ПН?

У запитанні не сказано, хто саме (юрособа чи фізособа-підприємець), на якій системі оподаткування (загальній чи спрощеній) виплачував грошову компенсацію заподіяної шкоди та на користь кого відбулася виплата (суб’єкта господарювання (яка система оподаткування) чи звичайної фізособи), цей отримувач — резидент чи нерезидент.

Тому у відповіді ми виходитимемо з того, що грошову компенсацію заподіяної шкоди виплачувало підприємство — платник податку на прибуток на загальних підставах та ПДВ. Отримувачем є резидент України.

Згідно з нормами ст. ст. 193 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) та 526, 527 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Тобто кожна сторона договору повинна вжити всіх заходів для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Своєю чергою, господарськими санкціями є грошові суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГКУ). У ГКУ неустойка належить до господарських санкцій (ст. 217 ГКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦКУ неустойка (штраф, пеня) — це грошова сума або інше майно, які боржник у разі порушення зобов'язання повинен передати кредиторові. Водночас у ч. 2 ст. 549 ЦКУ сказано, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Порядок застосування господарських санкцій через відшкодування збитків регулює гл. 25 ГКУ. Тобто господарськими санкціями (штрафом) боржник зобов’язаний відшкодувати завдані кредитору збитки. Законодавче визначення терміна «збитки» встановлено ст. 22 ЦКУ. Вони включають, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГКУ збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати сторони (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тож теоретично компенсацію завданих збитків можна кваліфікувати як різновид господарської штрафної санкції за неналежне виконання господарського зобов’язання, а саме альтернативну неустойку.

Проте існує ризик того, що контролюючі органи можуть намагатися тлумачити цю виплату як компенсацію вартості товарів нерезиденту. Одначе, вважаємо, законних підстав для цього немає.

Для застосування штрафу необхідно документально зафіксувати порушення умов договору і застосувати саме той розмір санкцій, що передбачено договором. 

Нарахування штрафних санкцій, зазвичай, оформлюють бухгалтерською довідкою. Головне, аби вона містила обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV. Підстава для складання бухдовідки — порушення умов договору. Тому сам штраф та його величина можуть бути зафіксовані в претензії до договору (власне, у ситуації, що розглядається, санкцію передбачено саме в п. 7 договору «Претензії») або в рішенні суду, що набуло законної чинності (див. листи Мінфіну України від 22.06.09 р. №31-34000-10-16/16556 та від 15.10.10 р. №31-34020-20-16/28057).

Якщо нарахування штрафу здійснюється на підставі претензії, у ній належить зазначити (ст. 222 ГКУ):

— повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи, якій вона пред'явлена; 

— дату пред'явлення і номер претензії; 

— обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, і докази, що ці обставини мали (мають) місце; 

— вимоги заявника з посиланнями на нормативні акти; 

— суму претензії та її розрахунок; 

— платіжні реквізити заявника претензії; 

— перелік документів, що додаються до претензії (зазвичай, це засвідчені належним чином копії документів, що підтверджують вимоги заявника); 

— підпис уповноваженої особи заявника.

Попри це, порушення умов договору постачальник може зафіксувати в межах офіційного листування, шляхом надсилання повідомлення. Такий документ і правитиме за підставу для відображення наслідків у бухгалтерському та податковому обліку.

Бухоблік

У бухгалтерському обліку боржника (у випадку, що розглядається, це покупець товару) штрафні санкції вважаються іншими операційними витратами (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»). Тому їх облік ведуть на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Нарахування господарських штрафних санкцій відображають проведенням: Дт 948 Кт 685. Сплату штрафних санкцій показують проведенням: Дт 685 Кт 31.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єкт обкладення податком на прибуток — це бухфінрезультат, скоригований на різниці, визначені р. ІІІ ПКУ.

Щодо штрафних санкцій, то пп. 140.5.11 ПКУ передбачено збільшувальне коригування фінрезультату на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ.

Тобто якщо компенсацію завданих збитків виплачено на користь платника податку на прибуток на загальних підставах, збільшувати бухфінрезультат на суму штрафу не знадобиться.

Якщо ж компенсацію завданих збитків виплачено на користь приватного підприємця (на будь-якій системі оподаткування) та/або платника єдиного податку (юрособи чи фізособи-підприємця), підприємству доведеться збільшувати бухфінрезультат на суму штрафу.

ПДВ

Якщо платежі класифікуються саме як штрафні санкції і не є частиною оплати вартості товарів/послуг, то суми таких штрафних санкцій не є об’єктом обкладення ПДВ.

Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості. Тож коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, ці суми не є об’єктом обкладення податком на додану вартість і на них не потрібно складати податкової накладної.

Однак останнім часом податківці вважають, що компенсація завданих збитків є компенсацією вартості товарів, тому наполягають на нарахуванні ПДВ (див., зокрема, лист ДФСУ від 18.10.16 р. № 1641/10/19-00-12-01/17/9594). Відповідно, на думку ДФСУ, платник ПДВ, який виплачує компенсацію за завдані збитки, має складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).

Водночас згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.15 р. № 1307, зі змінами та доповненнями, цієї податкової накладної отримувачу (покупцю) товарів/послуг не видають.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені
response events!

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати