Відповідно до ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Крім того, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, відповідно до ст. 9 Закону «Про відпустки», зараховується, зокрема, час фактичної роботи (в т.ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.

Тому цей працівник, як і звичайний працівник, який працює повний робочий тиждень, має право на 24 календарних дні відпустки за відпрацьований робочий рік.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.