Програміст на дому: нюанси оформлення та роботи
19.07.2017 | 09:42
Наша фірма на єдиному податку (3 група, 5%) здійснює розроблення програмного забезпечення. У штаті за основним місцем роботи значаться програмісти. Вони працюють удома. Як правильно вести облік надомників та як правильно скласти наказ про прийняття на роботу? Якщо вони працюють за своїми комп´ютерами та користуються своїм Інтернетом, як правильно це оформити?

Відповідь: Законодавчі акти незалежної України не містять поняття «надомна робота». Однак про неї згадано в ст. 179 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (щодо можливості роботи вдома в період відпустки для догляду за дитиною до 3 років) та в Методрекомендаціях № 4[1] (щодо існування робочих місць удома).

Загалом єдиний нормативно-правовий акт, що описує питання організації, умов роботи та оплати праці надомників, — це прийняте ще за радянських часів Положення про надомників[2]. Відповідно до нього надомниками вважають осіб, які уклали трудовий договір із підприємством (установою, організацією) про виконання роботи вдома особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, які надає підприємство або які придбані за його рахунок.

Дещо спрощене визначення наведено й у Методрекомендаціях № 4. Згідно з ними надомники — працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх проживання.

Наведені визначення доволі консервативні. Наприклад, чому працівник неодмінно повинен використовувати знаряддя, надане роботодавцем? Насправді це не обов'язково, про що зазначає п. 1 того-таки Положення про надомників. Чи так принципово, аби наймана особа працювала там, де вона мешкає? Переконані, що й це не обов'язкова умова: вона може працювати, скажімо, у підвальному приміщенні, у будинку або квартирі за іншою адресою. Головне, щоб робоче місце було розташоване не в приміщеннях роботодавця. До речі, підтверджує нашу думку й міжнародний досвід. За Конвенцією № 177[3] надомником уважають особу, яка виконує роботу:

а) за місцем проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;

б) за винагороду;

в) з метою виробництва товарів або послуг згідно з вказівками роботодавця незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші використовувані ресурси.

Класичний приклад організації надомної роботи — діяльність програмістів (як у вашому випадку).

Трудове законодавство України не встановлює окремого порядку щодо документального оформлення трудових відносин із надомниками, тому на них поширюються загальні норми КЗпП. Певна річ, посада, на яку приймають надомника, має входити до штатного розпису.

Про бажання працювати вдома працівник зазначає в заяві про прийняття на роботу.

Перед укладенням трудового договору потрібно пересвідчитися, чи мають такі особи необхідні житлово-побутові умови й практичні навички для виконання надомної роботи, а також не протипоказана така робота за станом здоров'я.

Трудовий договір із надомником укладають, як правило, у письмовій формі (п. 7 Положення про надомників). Серед специфічних умов у ньому важливо зазначити: місце виконання роботи, порядок забезпечення надомника знаряддями та засобами праці, матеріалами, порядок компенсації витрат на електроенергію, воду, за використання особистого інструменту, форму та строки розрахунку за виконану роботу.

Як ви, напевне, звернули увагу, письмова форма необов'язкова, тож цілком реально все оформлення звести до форми «заява працівника + наказ керівництва». Утім усі згадані вище особливості надомної роботи потрібно десь зафіксувати. У такому разі наполегливо рекомендуємо затвердити внутрішнє Положення про умови роботи та оплати праці надомників.

Формулювання наказу про прийняття на роботу може бути приблизно таким: «СОКОЛОВУ Олену Михайлівну з 5 червня 2017 року програмістом прикладним як надомного працівника (за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 5, кв. 78) з окладом згідно зі штатним розписом».

Надомники за статусом такі самі працівники, як і решта. Тому на підприємстві слід вести облік їхнього робочого часу. Згідно з п. 13 Положення про надомників для оплати їхньої праці можуть застосовувати відрядну чи акордну систему оплати праці. Утім чинне законодавство не забороняє застосовувати й погодинну оплату праці, зокрема шляхом установлення посадового окладу.

За відрядними розцінками оплачують фактично виконані роботи. Якщо організаційно-технічні умови праці надомників наближені до умов, передбачених для працівників, які виконують аналогічні роботи у виробничих приміщеннях, їм установлюють такі самі норми виробітку. А якщо надомники працюють в інших умовах (менш потужне устаткування), роботодавець має встановлювати для них інші норми виробітку.

Виходи на роботу надомників табелюють у звичайному порядку. Можна вести окремі табелі саме на працівників, які працюють удома.

Зарплату надомникам виплачують у загальному порядку: не рідше ніж двічі на місяць із проміжком не більше від 16 календарних днів (ст. 115 КЗпП). Надомники, як і решта працівників підприємства, мають право на премії, установлені колдоговором або Положенням про преміювання.

Щодо використання працівниками в роботі власних комп’ютерів та Інтернету, то тут слід мати на увазі, що за це працівникам можуть виплачувати компенсацію. Із цих сум треба утримати податок на доходи та військовий збір. До того ж зважте на таке: якщо вилучити з виплати 18% податку на доходи та 1,5% збору, працівник недоотримає компенсацію. Отже, аби він одержав ту суму, на яку справді зазнав витрат, варто застосувати натуральний коефіцієнт — 1,242236.

Оформлюють виплату такої компенсації за заявою працівника та наказом по підприємству. А ще краще оформити договір оренди техніки працівника, де закріпити за домовленістю розмір орендної плати, який ураховуватиме, зокрема, і суми, які працівник сплачує за Інтернет (чи їх частину).

___________________________________________

[1] Методичні рекомендації щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 р. № 4.

[2] Положення про умови праці надомників, додаток до постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99. Документ і надалі чинний на підставі постанови № 1545, якою передбачено: «До прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України».

[3] Конвенція про надомну працю від 20.06.96 р. Конвенцію № 177 не ратифіковано, а тому в Україні її положення не обов'язкові до виконання.

Методичні рекомендації щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 р. № 4.
Положення про умови праці надомників, додаток до постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99. Документ і надалі чинний на підставі постанови № 1545, якою передбачено: «До прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України».
Конвенція про надомну працю від 20.06.96 р. Конвенцію № 177 не ратифіковано, а тому в Україні її положення не обов'язкові до виконання.
Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати