Середній заробіток обчислюватимемо по-новому: Уряд відкоригував Порядок № 100
30.12.2020 | 07:57

Стаття з газети "Все про бухгалтерський облік" № 116 за 2020 р.

(Коментар до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1213)

Усі бухгалтери, які бодай раз стикалися з нарахуванням відпускних та інших зарплатних виплат за середнім заробітком (далі — СЗ), безперечно користувалися Порядком № 100. Змін він потребував давно. І ось нарешті їх затверджено. Тож наразі ми й подивимося, про які новації йдеться.

З якої дати СЗ обчислювати за новими правилами

Коментована постанова набула чинності з дати публікації — 12.12.2020 р. (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" за 12.12.2020 р. № 243). Тож саме із цієї дати застосовуємо оновлену редакцію Порядку № 100 (до речі, його кодифікований текст можна знайти на стор. 38 та на сайті vobu.ua в розділі "Нормативні документи"). Тут належить уточнити: під час розрахунку СЗ потрібно відштовхуватися від дати настання певної події (виходу у відпустку, початку відрядження тощо). Тож застосовувати нові положення, на наше переконання, слід саме тоді, коли дата початку події дорівнює або пізніша за 12.12.2020 р.

Хоча щодо цього маємо альтернативну думку: нові норми треба застосовувати до всіх випадків, коли нарахування виплати відбувається вже після 12.12.2020 р. А з огляду на те, що зарплату ми нараховуємо наприкінці місяця, за оновленими нормами СЗ належить нараховувати за всіма випадками у грудні 2020 р. Звісно, це правило не стосується відпускних — для них усе залежить від дати їх нарахування. І якщо їх нараховано та виплачено до 12.12.2020 р., то це належало зробити за старими нормами. 

Офіційну позицію Мінекономіки з цього питання поки не озвучило.

Хто та коли має застосовувати Порядок № 100

У Порядку чітко зазначили, що його норми поширено на всіх роботодавців, зокрема й фіз­осіб-підприємців, а також фізосіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників. На перший погляд здається, що до цього такі роботодавці його норм могли  не дотримуватися. Та насправді це не так. Тож ця правка, найімовірніше, уточнююча.

Ще одне таке уточнююче коригування стосується положень про те, що Порядок № 100 має застосовуватися під час обчислення СЗ для ВСІХ видів відпусток, крім декретної. На практиці найчастіше саме так і було й до цих змін.

Закріпили також, що Порядок № 100 не застосовують під час оплати праці за час відря­джень держслужбовців. Пояснюється це дією ч. 5 ст. 42 Закону про держслужбу, за якою за державним службовцем на весь період відря­дження зберігаються його посада та заробітна плата. І для держслужбовців не застосовують порівняння фактичного заробітку та СЗ, адже, за ч. 3 ст. 5 Закону про держслужбу, дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом про держслужбу. Значить, ст. 121 КЗпП щодо них не діє. І про це свого часу говорили спеціалісти Мінсоцполітики України в листі від 08.11.16 р. № 1584/13/84-16. 

Також Кабмін уточнив, що СЗ, за Порядком № 100, має визначатися не лише в разі вимушеного прогулу працівника, а й за час затримки виконання рішення суду. Та за великим рахунком Порядок не потребував такого уточнення, адже, за пп. "л" п. 1 Порядку № 100, його використовують в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із СЗ.

Якими будуть розрахункові періоди

Пункт 2 Порядку № 100 виклали в новій редакції. Та це не означає, що геть змінено розрахункові періоди. Як і раніше, для всіх відпусток та компенсації за невикористану відпустку — це 12 місяців, що передують місяцю виходу у відпустку (місяцю звільнення), або менший фактично відпрацьований період із 1 до 1 числа.

Але тут уточнили: коли працівника прийняли (оформили) на роботу не з 1 числа місяця, але в перший робочий день місяця, то цей місяць враховують у розрахунковому періоді як повний. Насправді, таке неписане правило діяло й раніше, адже так радили спеціалісти Мінсоцполітики України (див., зокрема, лист від 06.10.14 р. № 493/18/99-14). Наприклад, працівник, якого прийнято на роботу 3 серпня 2020 р., звільняється 20 грудня 2020 р. І йому потрібно нарахувати компенсацію за 9 днів невикористаної відпустки. Для цього належить зарплату за серпень—листопад 2020 р. (фактично відпрацьовані місяці) поділити на кількість календарних днів у період із 1 серпня по 30 листопада 2020 р. Найцікавіше, що таке правило закріпили виключно для обчислення відпускних, а ось для розрахунку інших виплат воно ніби й не діє. Утім, ми переконані, що його треба буде застосовувати за принципом аналогії.

У всіх інших випадках СЗ обчислюватимемо, як і раніше, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. А якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, СЗ обчислюють з виплат за попередні два місяці роботи.

Рівночасно з п. 2 прибрали норму, за якою працівникам, які пропрацювали в роботодавця менше 2 календарних місяців, СЗ належало обчислювати виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Тож у такому разі відтепер слід діяти у фарватері п. 4 Порядку № 100[1] — виходячи з розміру тарифної ставки або мінімалки (про це нижче).

Важлива, хоча й не помітна одразу зміна стосується часу, який виключають із розрахункового періоду. Отже, відтепер із розрахункового вилучаємо лише період, протягом якого працівник НЕ ПРАЦЮВАВ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ і за ним не зберігали заробіток або зберігали його частково. Раніше в цій нормі також було згадано "інші поважні причини". Але позаяк переліку таких причин ніде не визначено виникали спірні ситуації. Тож норму підкоригували і наразі (як і раніше) виключати із розрахункового слід:

  • періоди відпусток без збереження заробітної плати, наданих за ст. 25 або ст. 26 Закону про відпустки;
  • час простою, оплаченого виходячи із 2/3 тарифної ставки (окладу), як це передбачено ст. 113 КЗпП. Будьте уважні, якщо простій відповідно до колдоговору оплатили в повному обсязі (за СЗ або так, ніби працівник виконував свої обов'язки), то такий період вилучати не потрібно;
  • робочі дні, невідпрацьовані через встановлення роботодавцем неповного робочого часу (коли ініціатором такого режиму роботи виступає саме працедавець).

Також із п. 2 Порядку № 100 вилучили два абзаци, що стосувалися специфіки обчислення СЗ працівникам органів держвлади та місцевого самоврядування в разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів. Внаслідок цього очікувано витрати на виплати за СЗ можуть значно скоротитися, а працівники держорганів одержать менші суми.

Час поговорити про зміни у правилах обчислення СЗ, коли в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати. Тут справді є кілька новацій.

Та почнімо ми з нового абз. 7 п. 2 Порядку № 100, який, на жаль, розуміння не додає. Тут закріпили: якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то СЗ обчислюють за абзацами 3—5
(20—22) п. 4 Порядку № 100
[1]. Та коли ми зазирнемо до названих абзаців, то побачимо, що поняття "розрахунковий період" однаково вживається. Коли йдеться про співробітників-новачків, по суті, беруть "умовний" розрахунковий період, що може включати і час, протягом якого з людиною не було трудових відносин.

Отже, якщо у працівника немає реального роз­рахункового періоду (немає жодного повного місяця для обчислення відпускних чи відпускної компенсації, немає двох повних місяців роботи для нарахування інших виплат), розрахунки слід проводити з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки та посадового (місячного) окладу. Як і раніше, зі ставки (окладу) обчислюємо СЗ у випадках, коли в розрахунковому періоді не було заробітку.

Окрім того, тут прописали спецправило для ситуацій, коли розмір посадового окладу менший за мінзарплату. Тоді СЗ обчислюють саме із мінзарплати на момент розрахунку. І лише коли працівник працює на умовах неповного робочого часу, розрахунок слід проводити з частини мінзарплати, обчисленої пропорційно до установленого навантаження відносно норми.

Аби визначити середньоденний дохід, суму посадового окладу чи мінзарплати потрібно помножити на кількість місяців розрахункового періоду та поділити, відповідно, на кількість днів у ньому (календарних, якщо йдеться про відпустки, робочих — в інших випадках розрахунку СЗ).

Що це за розрахункові періоди? Для відпустки (виплати компенсації за неї) — це 12 місяців, які передують місяцю відпустки (звільнення). Хоча, на жаль, про це прямо в тексті Порядку № 100 і не зазначили. А ось під час обчислення СЗ за два місяці — два календарні місяці, що передують тому, у якому відбувається подія, пов'язана з виплатою.

Для наочності наведемо декілька прикладів.

Приклад 1 Працівника прийняли на роботу 26 жовтня з окладом
10 тис. грн. За дні жовтня йому нарахували 2380,95 грн, за листопад 
10000 грн та премію 5000 грн. Із 14 по 18 грудня працівник у відря­дженні.

Для встановлення розміру середньоденного заробітку для визначення мінімальної суми оплати за дні відрядження раніше належало провести такий розрахунок[2]:

(2380,95 грн + 10000 грн + 5000 грн) : (5 р.дн. + + 21 р.дн.) = 668,50 грн.

За новими правилами розрахунок, як і сума середньоденного заробітку, буде геть іншим:

10000 грн х 2 міс. : (21 р.дн. + 21 р.дн.) = 476,19 грн.

Приклад 2 Працівниця, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, у січні 2021 р. одразу після цієї відпустки вирішила звільнитися. Їй належить виплатити компенсацію за 10 невикористаних днів відпустки за раніше відпрацьований час. Але в місяцях перед звільненням зарплати в неї не було. Отже, розрахунок відпускних буде проведено за поточним окладом. Припустімо, він менший за мінзарплату й дорівнює 4000 грн.

1. Обчислюємо середньоденний заробіток:

6000 грн[3] х 12 міс. : 355 к.дн.[4] = 202,82 грн.

2. Сума компенсації: 

202,82 грн х 10 к.дн. відп. = 2028,20 грн.

Які виплати та як враховувати під час розрахунку

Тут підхід нібито спростили, визначивши: під час обчислення СЗ враховують УСІ суми нарахованої зарплати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім перелічених у п. 4 Порядку № 100. До останнього додали премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності (можуть виплачуватися держслужбовцям), зарплату, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях усе­українського референдуму, та винагороду держвиконавцям.

І нарешті завдячуючи змінам зникне багаторічне питання щодо включення річних премій, нарахованих у поточному році за поточний. Але відтепер сам факт їх нарахування в поточному році за поточний не означатиме, що вони залишатимуться "за бортом".

Але чи так усе просто? На жаль, ні. І все через дві норми:

ПЕРША Усі суми нарахованої зарплати слід враховувати в тому місяці,
ЗА ЯКИЙ вони нараховані та в розмірах, у яких вони нараховані (абз. 2 п. 3 Порядку № 100).

Дослідження цієї норми дає підстави стверджувати:

1. Зарплату (інші виплати, що беруть участь у розрахунку СЗ), яку нараховано в місяцях роз­рахункового періоду за місяці, які до нього не ввійшли, під час розрахунків не враховують.

2. Зарплату (інші виплати), нараховану поза межами місяців розрахункового періоду, але за місяці розрахункового періоду потрібно враховувати під час обчислення СЗ.

3. Якщо після нарахування СЗ працівникові нараховано суму за місяці розрахункового періоду, вона має впливати на розрахунок СЗ, і, відповідно, потрібно провести перерахунок та доплатити працівникові за попередні періоди. Якби вражаюче це не звучало, але саме це випливає із формулювання абз. 2 п. 3 Порядку № 100. Хоча не виключаємо, що в Мінекономіки буде інший погляд на подібні ситуації.

Як усе відобразиться на практиці, продемонструємо нижче — у таблиці. 

Врахування зарплатних виплат під час обчислення СЗ

Виплата

Місяць розрахунку СЗ
(розрахунковий період)

Чи враховуємо виплату й чому

Зарплатні виплати (у т.ч. премії)
за грудень 2020 р., нараховані

у грудні 2020 р.

Січень 2021 р.

(листопад та грудень 2020 р.)

або

Лютий 2021 р.

(грудень 2020 р. — січень 2021 р.)

Враховуємо, адже йдеться про дохід за підсумками грудня 2020 р., а він — у розрахунковому періоді

Премія за грудень 2020 р., нарахована в січні 2021 р. (відповідно до системи преміювання)

Премія за грудень 2020 р., нарахована у січні 2021 р. (відповідно до системи преміювання)

Березень 2021 р.

(січень та лютий 2021 р.)

Не враховуємо, бо премія не за січень 2021 р.

Донараховано зарплатну виплату
за січень 2021 р. (наприклад, доплату за роботу вночі) у березні 2021 р.

Березень 2021 р.

(січень та лютий 2021 р.)

Враховуємо, бо донарахована сума є доходом за січень 2021 р., а він — у розрахунковому періоді

Квітень 2021 р.

(лютий та березень 2021 р.)

Не враховуємо, бо виплата до доходів лютого та березня не належить

Лютий 2021 р.

(грудень 2020 р. та січень 2021 р.)

Одночасно з донарахуванням доведеться провести перерахунок виплати, нарахованої за СЗ у лютому, і доплатити в березні

Лікарняні за 10 к.дн. грудня 2020 р. та 12 к.дн. січня 2021 р. нараховано у січні 2021 р.

Січень 2021 р.

(січень—грудень 2020 р.)

Враховуємо лише суму лікарняних, які нараховані за дні грудня, адже січень у розрахунковий період не потрапив

Лютий 2021 р.

(лютий 2020 р. — січень 2021 р.)

Враховуємо всю суму лікарняних, які нараховані за дні грудня та січня

ДРУГА Премії та інші виплати за два місяці або триваліший період під час обчислення СЗ включають через ДОДАВАННЯ до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховано. Таку частину слід буде визначати діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).

Упевнені, за першого прочитання цієї норми пазл повного зрозуміння у своїй голові до купи ви точно не складете. Та й після другого, напевно, також.

Одразу скажемо, ми бачимо, як мінімум, два підходи до застосування цієї норми щодо включення премій та інших виплат за два і більше місяці.

Перший Премії слід врахувати лише в частині, яка припадає саме на ті місяці, за які їх нараховано пропорційно до відпрацьованих у них днів. І якщо, наприклад, працівникові виплатили у грудні 2020 р. премію за 2020 рік, а у відпустку він піде у січні 2021 р., то всю суму такої премії ми врахуємо в заробітку для обчислення СЗ для відпускних, якщо ж він піде у відпустку в лютому 2021 р., то можна буде врахувати лише 11/12 суми премії, якщо в березні — 10/12, квітні — 9/12,.. грудні 2021 р. — 1/12. Ми навмисно для наочності говоримо про місяці, хоча рахувати доведеться саме пропорційно до відпрацьованих днів.

Таке прочитання можливе завдяки тому, що у нормі йдеться про місяці, "що відносяться" до розрахункового періоду. Утім, як ви розумієте, такий підхід значно зменшить розміри доходів, які враховуються у СЗ. Та і як бути з додаванням частини премії до заробітку кожного місяця розрахункового періоду?

 Другий Премії слід враховувати пропорційно до днів, які відпрацьовано в розрахунковому періоді (тобто не лише за місяці, за які їх нараховано), але в межах фактично нарахованої суми. За такого підходу, коли б працівник не пішов у ту ж таки відпустку, із наведеного вище прикладу, ми протягом року виходитимемо на те, що буде врахована повна сума премії (із невеликими корективами залежно від відпрацювання днів у розрахунковому періоді), і заробіток працюючого не зменшуватиметься залежно від того, коли він пішов у відпустку.

Аби все стало зрозумілішим, радимо зазирнути до додатку до поточного номера на сайті dodatok.vobu.ua. Там ми навели приклади розрахунку за обох підходів. Під час їхнього вивчення увагу слід звертати на все: чи йдеться про виплату за 2 і більше місяці; місяць, у якому нараховано виплату; період, за який нараховано виплату; кількість відпрацьованих працівником робочих днів у періоді, за який нараховано виплату, та кількість робочих днів у місяцях за які нараховано премію та які увійшли до розрахункового періоду (перший підхід)/кількість робочих днів, відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді (другий підхід). Упевнені після їхнього вивчення пазл у вас почне складатися.

Але безумовно добре було б мати докладне роз'яснення Мінекономіки з даного питання.

На завершення поставимо риторичне запитання: чи буде бухгалтерам простіше тепер розраховувати СЗ?..

Коли припиняти коригування зарплати на коефіцієнт підвищення  

Упевнені, топом серед змін, унесених коментованою постановою, є виключення із Порядку № 100 його пункту 10. Напевно, його норми через необхідність коригування зарплати під час розрахунку СЗ у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів сильно докучали бухгалтерам. З іншого боку, ця норма дозволяла осучаснювати суму СЗ, коли працівнику збільшували зарплату в розрахунковому періоді, або вже під час відпустки чи інших випадків збереження СЗ. Тож вона мала неабиякий соціальний характер.

Та із набуттям 12 грудня 2020 р. чинності коментованою постановою таке коригування припиняє бути обов'язком роботодавців.

Утім, маємо підкреслити один нюанс. Якщо працівник ішов у відпустку, наприклад, із 14 грудня, і йому 10 грудня нараховано й виплачено відпускні з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, за п. 10 Порядку № 100, то у зв'язку з тим, що коментована постанова набула чинності 12.12.2020 р., на нашу думку, є всі підстави для перерахунку відпускних та зменшення виплати. Аби його провести, видайте наказ, де як підставу його проведення зазначте — постанову КМУ від 09.12.2020 р. № 1213. Хоча, як ми сказали на початку, щодо цього маємо й альтернативну думку — і жодного перерахунку в такому випадку робити не доведеться. Сподіваємося, Мінекономіки щонайшвидше витуманить це питання і все стане на свої місця.

Василь ЦИГАНЕНКО,
консультант газети
"Все про бухгалтерський облік"

Список використаних нормативно-правових актів:

1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
2. Закон про держслужбу — Закон України "Про державну службу" від 10.12.15 р. № 889-VIII.
3. Закон про відпустки — Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
4. Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

 


 

[1] У п. 2 Порядку № 100 зроблено посилання на абзаци 3—5 п. 4, але якщо дотримуватися загальноприйнятого підрахунку номерів абзаців у нормативних актах, слід було б говорити про абзаци 20—22 п. 4. Та й під час внесення змін до п. 4 у коментованій постанові йдеться саме про нові абзаци 20—22. Залишимо це на совісті авторів документа.

[2] Див. лист Мінсоцполітики України від 08.11.16 р. № 1537/13/84-16.

[3] Відповідно до проєкту Закону про Держбюджет-2021 із січня розмір мінзарплати складає 6000 грн.

[4] Розрахунковий період із 1 січня по 31 грудня.

У п. 2 Порядку № 100 зроблено посилання на абзаци 3—5 п. 4, але якщо дотримуватися загальноприйнятого підрахунку номерів абзаців у нормативних актах, слід було б говорити про абзаци 20—22 п. 4. Та й під час внесення змін до п. 4 у коментованій постанові йдеться саме про нові абзаци 20—22. Залишимо це на совісті авторів документа.
Див. лист Мінсоцполітики України від 08.11.16 р. № 1537/13/84-16.
Відповідно до проєкту Закону про Держбюджет-2021 із січня розмір мінзарплати складає 6000 грн.
Розрахунковий період із 1 січня по 31 грудня.
Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати