Списання дебіторської заборгованості у разі неотримання товару
У грудні 2016 р. заплатили аванс за товар, але його не отримали, постачальник на контакт не виходить. Коли треба списати дебіторську заборгованість за товар, яка кореспонденція рахунків, що робити з ПДВ і податком на прибуток? Коли потрібно скласти компенсуючу ПН?

Бухгалтерський облік

Резерв сумнівних боргів створюють лише для тієї поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом. Таке правило чітко передбачено П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». А це означає, що резерв сумнівних боргів можна сформувати лише для грошової дебіторської заборгованості.

Якщо дебіторська заборгованість є товарною, то згідно з бухобліковими правилами резерву сумнівних боргів для неї не розраховують. Із цього випливає, що в разі визнання заборгованості безнадійною її (в усій сумі) списують з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат (п. 11 П(С)БО 10), а саме — за Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги». У разі списання заборгованості за перерахованою передоплатою кореспонденція буде такою: Дт 944 Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Водночас суму такої заборгованості потрібно відобразити на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». На ньому така сума обліковуватиметься протягом 3 років із дати списання (а зі збігом цього строку спишеться за Кт 071) або до її погашення боржником (якщо таке відбудеться до закінчення такого строку). 

Податок на прибуток

Наразі об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який обчислюють шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного, згідно з П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Проте різниць можуть не застосовувати ті платники, в яких бухдохід за останній рік не перевищує 20 млн грн.

На сьогодні контролери в категорії 102.13 ЗІР зазначають:

«У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), щодо якої не створено резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю».

Такий підхід міститься й у деяких індивідуальних податкових консультаціях (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 16.10.18 р. № 4438/6/99-99-15-02-02-15/ІПК й ІПК ОВП ДФС від 07.03.18 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11).

Тож якщо товарна дебіторка не відповідатиме ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ, то, на думку податківців, платникові податку доведеться збільшувати об’єкт обкладення податком (бухфінрезультат). А якщо дебіторська заборгованість відповідатиме ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ, то взагалі немає сенсу проводити відповідні коригування — одне зменшувальне коригування фактично нівелюватиме результат іншого збільшувального коригування. Однак, аби уникнути проблем із податківцями, радимо відображати в прибутковій декларації відповідні коригування, використовуючи рядки 2.1.3 та 2.2.3 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897.

ПДВ

У результаті перерахування коштів продавцю за товари (у разі отримання податкової накладної, яку буде зареєстровано в ЄРПН) покупець може відобразити податковий кредит.

На сьогодні контролери щодо аналізованої ситуації вказують: якщо платник податку — покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит із ПДВ на підставі отриманої від платника податку — постачальника податкової накладної, складеної ним після 01.07.15 р. і зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги в межах строку позовної давності не поставлено, то в податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платникові податку — покупцеві необхідно:

— нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ, виходячи з вартості оплачених та непоставлених товарів/послуг (тобто з огляду на вартість їх придбання — п. 189.1 ПКУ);

— скласти за такою операцією не пізніше останнього дня такого звітного періоду податкову накладну в порядку, передбаченому для податкової накладної, що складається відповідно до п. 198.5 ПКУ, та зареєструвати її в ЄРПН у визначені ПКУ строки.

Головний аргумент фіскальних органів — у разі попередньої оплати товарів/послуг, які не поставлено в межах строку позовної давності, факту придбання таких товарів/послуг, як це передбачено п. 198.3 ПКУ, немає. Тому платник податку втрачає право на податковий кредит, попередньо сформований за операцією з придбання таких товарів/послуг (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 16.10.18 р. № 4438/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 23.07.18 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.05.18 р. № 2028/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Зазначимо, що у відповідях на запитання передплатників редакція газети «Все про бухгалтерський облік» не надає зразків заповнення документів.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати