Строк позовної давності перервано: коли заборгованість можна віднести до безнадійної
28.12.2017 | 10:48
Майже три роки тому підприємство відвантажило за договором купівлі-продажу товар іншій компанії, яка повинна була розрахуватися за нього протягом трьох календарних днів з дня постачання. Увесь цей час оплати не було. І тільки 10.11.17 р. від контрагента надійшла оплата — 60% від вартості товару, зазначеної в договорі. Чи можна списати решту боргу як безнадійний у зв’язку з тим, що 05.12.17 р. минуло три роки, як контрагент був зобов’язаний повністю розрахуватися за товар?

ВІДПОВІДЬ: У цій ситуації зарано вважати таку заборгованість безнадійною в податкових цілях, так як строк позовної давності все ж таки не сплив.

Дійсно, згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) загальний строк позовної давності становить три роки. Щодо зобов’язань із визначеним строком виконання, то строк позовної давності запускається зі спливом такого строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

В обговорюваній ситуації зобов’язання контрагента за договором купівлі-продажу полягає в оплаті отриманого товару у строк, визначений цим договором. Згадані три дні на оплату після постачання вже б сплили, якби не листопадове часткове погашення боргу.

Річ у тім, що відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ дії боржника, що свідчать про визнання ним свого боргу, служать підставою для переривання строку позовної давності. За сталою судовою практикою до таких дій відносять, у т.ч., часткову оплату боржником основної суми боргу. Наприклад, про це сказано в п. 23 листа Вищого господарського суду України від 07.04.08 р. № 01-8/211, у п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» от 29.05.13 р. № 10.

А після переривання строк позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦКУ). Тому, з урахуванням ст. 253 ЦКУ, у день часткової оплати (10.11.17 р.) позовна давність перервалася, а вже з наступного дня після неї (з 11.11.17 р.) трирічний строк позовної давності щодо решти основного боргу почався заново.

У зв’язку з цим неможливо застосувати пп. «а» пп. 14.1.11 Податкового кодексу України, бо за ним тільки заборгованість, щодо якої сплив строк позовної давності, може бути визнано безнадійною. Хоча, на думку фіскальних органів, одного лише факту закінчення строку позовної давності недостатньо для визнання заборгованості безнадійною за зазначеною раніше підставою.

Про інші важливі юридичні нюанси, пов’язані з визнанням заборгованості безнадійною через сплив строку позовної давності, ми розповіли у спеціальному випуску «Безнадійна заборгованість» газети «Все про бухгалтерський облік» № 120 за 2017 рік.

Окрім того, у спеціальному випуску «Безнадійна заборгованість» газети № 120 за 2017 р. ви знайдете відповіді на запитання, коли визнавати безнадійною заборгованість:

☕ не погашену через недостатність майна у боржника;
☕ банкрутів та ліквідованих юридичних осіб;
☕ не стягнуту через дії обставин форс-мажору;
☕ прострочену понад 180 днів, а розміру вимог кредитора недостатньо для ініціювання банкрутства боржника;
☕ прощену фізичній особі;
☕ фізичних осіб, визнаних безвісно відсутніми, оголошених померлими;
☕ що виникла у фізичної особи, після якої не залишилося спадкового майна, на яке можна звернути стягнення.

 

Юрій ІЛЬНИЦЬКИЙ, юрист газети «Все про бухгалтерський облік»

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати