Віддаєте гроші банку на депозит — перевірте документи, які підтверджують розміщення вкладу

Відомо, що краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх, особливо коли йдеться про таку тонку річ, як внесення інвалюти на банківський депозитний рахунок. Нещодавно ухвалена постанова Верховного Суду України від 17.11.17 р. у справі № 6-109цс17 поставила жирну крапку в судовій тяганині, у якій вкладник хотів примусити банк повернути депозит, відсотки та суму річних за прострочення повернення вкладу. Фінал вийшов не на користь вкладника.

Як випливає із судового рішення, фізособа уклала з банком договір банківського вкладу на строк, трохи більший за рік. Потім згідно із заявою про внесення готівки внесла чималу суму євро на рахунок, відкритий у цьому банку. І навіть упродовж декількох місяців отримувала від банку відсотки за депозитним вкладом. Як тільки банк принизив їх платити, фізособа звернулася до суду. Своєю чергою, банк подав до нього зустрічний позов із вимогою визнати цей договір банківського вкладу нікчемним.

Суд першої інстанції в задоволенні позову вкладника відмовив, а зустрічний позов банку — задовольнив, визнав договір банківського вкладу нікчемним. Апеляційний суд, навпаки, став на бік вкладника, а в зустрічному позові банку відмовив. Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ підтримав рішення останнього. Але Верховний Суд мав іншу думку.

Основна претензія була до форми договору, адже за ч. 1 ст. 1059 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) договір банківського вкладу укладають у письмовій формі. Її вважають додержаною, якщо внесення грошей підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (ч. 2 ст. 1059 ЦКУ).

Верховний Суд, покликаючись на позицію суду першої інстанції, зауважив, що укладений із банком договір, складений за формою, яка не відповідає внутрішнім типовим формам договорів на вклад, які були чинні на дату, зазначену в договорі. Хоча в ньому було зафіксовано розмір вкладу, розмір відсотків за користування вкладом, порядок їх нарахування та строк дії договору. Окрім того, суд наголосив, що заява на внесення готівки, яка фігурує в справі, не належить до прибуткових касових документів, передбачених вимогами Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.11 р. № 174 (далі — Інструкція № 174)та не засвідчує факту прийняття банком готівки на вклад.

Оскільки підставою для перегляду судового рішення стало неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права, Верховний Суд усунув розбіжності в застосуванні ст. 1059 ЦКУ, п. 2.9 р. IV Інструкції № 1741.

1 Та п. 8 глави 2 р. ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.03 р. № 337, яка діяла до набрання чинності Інструкцією № 174.

У результаті ним було сформовано таку правову позицію: договір банківського вкладу є реальним, оплатним і вважається укладеним із моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Письмову форму договору банківського вкладу вважають дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату її здійснення (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час — час її виконання), а також підпис працівника банку, що прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку. Недодержання письмової форми означає, що договір нікчемний.

З викладеного можна зробити такі висновки. Якщо вами тільки підписано договір банківського вкладу, то цього не достатньо, аби вважати такий договір укладеним. Названий факт підтверджуватиме передання вами банку та прийняття останнім грошового вкладу. Своєю чергою, це означає, що банк зобов’язаний видати вам ощадну книжку або ощадний (депозитний) сертифікат чи інший документ, що підтверджує внесення грошей. Такий документ обов’язково повинен містити зазначені вище відомості, які передбачено п. 2.9 р. IV Інструкції № 174. Якщо взяти до уваги зміст п. 2.3 Інструкції № 174, то роль такого документа може відігравати заява на переказ готівки, прибутковий касовий ордер або документ, установлений відповідною платіжною системою.

 

Валентин СОВА, юрист, м. Київ

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати