"БІЛЬШ ПРОЗОРОЇ СИСТЕМИ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ, НІЖ ЗАРАЗ ІСНУЄ В УКРАЇНІ, НЕ ЗУСТРІЧАВ У ЖОДНІЙ КРАЇНІ"

05.05.2018
496

Мирослав Продан

Виконувач обов'язків Голови Державної фіскальної служби України

 

Беззаперечна заслуга влади у сфері податкової політики за останній час — запуск прозорої системи відшкодування ПДВ. Утім в адмініструванні цього податку є зворотна сторона медалі, і не одна: блокування податкових накладних, досі не вирішена проблема з поверненням протермінованих сум ПДВ, норма про так звані "три посилки". Про все це, а також про перспективи вдосконалення податкового законодавства, розповідає Виконувач обов'язків Голови Державної фіскальної служби України Мирослав ПРОДАН.

У березні 2018 р. повторно було запущено систему призупинення реєстрації податкових накладних. Як ви вважаєте: чи вдалося розробити систему, яка не спричинятиме проблем для діяльності реального сектора економіки?

По-перше, хочу відзначити: основна мета, яка закладалася при запровадженні моніторингу ризиків, — це унеможливлення випадків безпідставної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі, коли постачальник фактично не здійснює господарської операції, а реєструє податкові накладні виключно з метою надання покупцю необґрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірно сформованого кредиту із ПДВ. Тому система блокування є важливим механізмом у реалізації податкової політики.

СМКОР було запроваджено в липні 2017 року. Проте у зв'язку з вимогами, пов'язаними із забезпеченням недопущення фактів прояву податкового тиску на платників, система вимагала запровадження нового підходу. Новації, запропоновані ДФС, на мою думку, дають змогу досягти подвійного позитивного ефекту. Перше: система блокування ПН/РК базується на чотирьох етапах проходження автоматичної перевірки. Це мінімізує зупинку реєстрації податкових накладних сумлінним платникам і, найважливіше, унеможливлює "вкидання" імовірного фіктивного кредиту в систему.

Раніше податкова накладна проходила два етапи. Перший був "відсікаючий" — коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо накладна не проходила цей етап, вона перевірялась на "пересорт", тобто на проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформовано фіктивний податковий кредит.

Зараз чотири етапи включають: "відсікаючий", контроль за наявністю ознак ризиковості платника податку, моніторинг відповідності показникам, якими визначається позитивна податкова історія платника, і, нарешті, перевірку ризиковості здійснення операцій, тобто, власне, контроль за наявним "пересортом".

Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається "пересортом", тобто це платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб, тощо.

Далі, якщо платник не входить у перелік ризикових, він перевіряється на наявність позитивної історії. Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, складених платниками податку, які мають позитивну податкову історію, не підлягає зупиненню. Показники позитивної податкової історії виписані достатньо широко. Наприклад, ідеться про загальну суму сплати ЄСВ та податків і зборів понад
5 млн грн, про торгівлю однаковими товарами.

І лише в разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.

Другий позитивний ефект — система децентралізації щодо прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК. Це дає змогу більш детально здійснювати аналіз відповідності первинних документів операціям, відображеним у податкових накладних.

З 23 березня, коли СМКОР було перезапущено, і станом на 6 квітня в системі було зареєстровано понад 8,6 млн ПН/РК на суму майже 51 млрд грн. Водночас заблоковано було 15,8 тис. ПН/РК на суму
302,4 млн грн. Частка заблокованих ПН/РК становить лише 0,18%.

Останнього разу законодавець уносив зміни до порядку бюджетного відшкодування ПДВ на початку 2017 р. Чи вдалося побудувати систему неупередженого та швидкого надання бюджетного відшкодування? Протягом якого часу платник ПДВ може отримати його після подання звітності з ПДВ?

Так, вдалося. Зараз це абсолютно автоматизований, цілком прозорий та швидкий процес. Процедуру заявки на повернення ПДВ, так би мовити, історію заявки, може в режимі онлайн відстежувати будь-хто: від бізнесу до громадськості. За останній рік на зустрічах з різноманітними бізнес-спільнотами, як українськими, так і міжнародними, я не чув жодних нарікань на роботу системи відшкодування ПДВ. Проблема, яка існувала роками, нарешті відійшла у минуле. Я вивчав досвід фінансових систем і процесів у податкових органах багатьох країн. Можу сказати, що більш прозорої системи відшкодування ПДВ, ніж зараз існує в Україні, не зустрічав у жодній країні, у тому числі європейській.

Крім того, під час відрядження до Китаю я був приємно вражений, що в нас і у них відсоток із відшкодування за камеральними перевірками фактично на одному і тому ж рівні: понад 90% повертаються протягом місяця. Тобто ситуація в цьому напрямі абсолютно стабільна. Суб'єкти підприємницької діяльності мають можливість сьогодні оперативно поповнювати свої обігові кошти. У зв'язку з фактичною відсутністю кредитування з боку банківської сфери це є фактично єдиним джерелом поповнення обігових коштів.

Щоб не бути голослівним, трохи даних. Протягом 2017 року платникам відшкодовано 120,1 млрд грн. Це на 27,2%, або на 25,7 млрд грн, більше, ніж у 2016 році. Середньомісячний обсяг повернення ПДВ коштами на рахунки зріс більш ніж на два мільярди — до 10,1 млрд грн. 85% із загальної суми від­шкодовано протягом квітня — грудня — 93,1 млрд грн, а саме з 1 квітня запрацював Електронний реєстр повернення ПДВ.

Ба більше, ми не лише виконуємо поточні зобов'язання перед бізнесом, ДФС ще й повертає борги.
З 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 93,7%. А йдеться про 14,3 млрд грн. Якщо на початок квітня борг становив 15,3 млрд грн, то лише в перший місяць роботи електронного режиму він скоротився на 11,5 млрд грн — до 3,8 млрд грн. На початок 2018 року цей показник вже становив 950 млн грн. Тобто різниця є, і вона відчутна. Такі зміни складно не помітити, і бізнес вдячний за це. Узагалі ДФС вийшла вже зовсім на новий, якісний, відкритий процес спілкування з суб'єктами підприємницької діяльності: від консультацій, що говорить про те, що ми чуємо один одного, до зниження тиску, тобто мова йде про запровадження, удосконалення ризик-орієнтованих систем контролю.

За останні декілька років у 3,5 раза зменшено кількість виходів до платників для документального підтвердження ризиків. Тобто акцент — на плановій роботі і, у першу чергу, на великих платниках. Минулого року їх перевірено 9%, середніх — тільки 5%, а малих — лише 0,2%.

Як результат, маємо 95% добровільно сплачених податків!

Нещодавно Уряд опублікував постанову, яка затверджує порядок надання розстрочення сплати імпортного ПДВ при ввезенні виробником обладнання. Утім безпосередньо в цій постанові не прописано порядку відміни розстрочення, якщо виробник не виконує його умови (не подає звіт про цільове використання обладнання, невчасно сплачує розстрочене ПДВ тощо). Як на практиці податківці слідкуватимуть за цим та хто прийматиме рішення про порушення порядку розстрочення та, відповідно, його відміну?

Дуже позитивне рішення було прийняте Парламентом і Урядом. Це дійсно потужний стимул для наших виробників, які планують модернізацію своїх підприємств або розширення виробництва.

Наразі вже п'ять підприємств отримали розстрочення зі сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України. Загальна сума відтермінувань — 383,3 тис. євро та 623,8 тис. дол. США.

Що стосується питання невиконання платником у встановлені законодавством строки зобов'язань зі сплати податку на додану вартість (а мова йде про відстрочення на два роки), то така норма є. Вона визначена Податковим кодексом і, зокрема, у разі невиконання платником у встановлені законодавством строки зобов'язань, забезпечених банківською гарантією, контролюючий орган направляє банку-гаранту письмову вимогу про сплату суми ПДВ та документи, що підтверджують настання гарантійного випадку. Банк-гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів після дня отримання вимоги та документів перерахувати належну суму податку до державного бюджету. У разі порушення строку перерахування коштів банк-гарант несе відповідальність.

Крім того, податковим законодав­ством також установлено, що в разі відчуження, передачі в оренду, суб­оренду чи передачі права володіння, користування в інший спосіб обладнання, увезеного на митну територію України таким чином, платник зобов'язаний сплатити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення. Сума зобов'язань розраховується як позитивна різниця між сумою ПДВ, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів без застосування особливостей оподаткування, та фактично сплаченою сумою. Плюс пеня.

Ба більше, відповідно до Митного кодексу органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних перевірок, а отже, і перевіряти правильність визначення бази оподаткування, своєчасність, достовірність сплати митних платежів. Тому в разі неподання до ГУ ДФС в областях, Офісу великих платників податків звіту про цільове використання обладнання, увезеного на територію України, та несплати розстроченого ПДВ відповідно до графіку сплати зазначеними органами доходів і зборів буде розглядатись питання про проведення контрольно-перевірочних заходів згідно з вимогами чинного законодавства.

З 1 січня 2019 року за місяць без сплати мита і ПДВ можна буде отримати лише три міжнародні посилки. Вони повинні коштувати максимум €150. Четверта — платна. Хто і як буде контролювати кількість і вартість таких посилок? Якщо фізособа скористалася послугами різних поштових операторів, то хто слідкуватиме за цією кількістю? Чи є вже бачення ДФС реального механізму контролю за міжнародними посилками?

З цього приводу я провів уже декілька нарад та консультацій.

По-перше, здійснення контролю за вартістю та кількістю таких відправлень потребує тісної взаємодії українських експрес-перевізників, поштових операторів з Державною фіскальною службою України. По-друге, необхідний відповідний програмний продукт, за допомогою якого ми зможемо контролювати постачання через поштові та експрес-відправлення. І він уже розробляється, тому що без відповідної бази громадян на предмет отримання ними поштових відправлень контроль буде ускладнений. Після впровадження необхідних програмно-інформаційних комплексів стане можливою автоматизація процесів аналізу та оцінки ризику при переміщеннях товарів через митний кордон.

Завданням експрес-перевізників і поштових операторів має стати своєчасне надання митним органам відомостей про відправлення, що надходять на адресу громадян, зокрема інформації, яка дозволить чітко ідентифікувати одержувача відправлення.

У свою чергу, ДФС повинна забезпечити можливість акумулювання та автоматичного опрацювання таких відомостей, а також оперативного інформування відповідного експрес-перевізника чи поштового оператора про порядковий номер міжнародного поштового або експрес-відправлення, що надійшло в поточному календарному місяці на адресу конкретної фізичної особи.

Отримана інформація дозволить експрес-перевізникам і поштовим операторам здійснити декларування товарів із дотриманням вимог законодавства.

Уже кілька років точаться розмови про об'єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску. Розкажіть, будь ласка, на якому етапі цей процес. Чи буде введено нову форму звітності? Чи, може, уже відмовилися від цієї ідеї?

Насамперед важливо зауважити, що запровадження єдиної уніфікованої форми податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску є одним з пунктів Стратегії реформування системи управління державними фінансами до 2020 року та Стратегічних напрямів діяльності ДФС до 2020 року.

Від ідеї не відмовлялись. Більш того, у Парламенті наприкінці минулого року були зареєстровані два урядових законопроекти із внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Якщо вони будуть прийняті, то це дасть можливість гармонізувати облік та платежі з ЄСВ та ПДФО та запровадити єдину об'єднану звітність. Крім того, ДФС уже підготовлено проект об'єднаної форми звітності з податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ. Він зараз опрацьовується з Мінфіном, Мінсоцполітики, Пенсійним фондом, Фондом соцстрахування та Держслужбою зайнятості.

Чи планує ДФС України у найближчому майбутньому рухатися в напрямку обов'язкового декларування всіма фізособами одержаних доходів?

Наразі діюча податкова система передбачає оподаткування більшості доходів фізичних осіб податковими агентами під час їх нарахування або виплати. Податок утримується за рахунок таких доходів, а інформація про розмір нарахованого доходу та суми утриманого з них податку надається податковими агентами до ДФС.

Якщо дохід отриманий не від податкових агентів, то фізичні особи зобов'язані самостійно декларувати доходи. І до 1 травня тривала деклараційна кампанія. Наприклад, за даними на 21 березня громадянами подано 130 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 12,3 млрд грн.

На сьогодні опрацьовуються різні варіанти удосконалення контролю за повнотою декларування доходів фізосіб, повнотою сплати податків і зборів із таких доходів. Зокрема, мова йде про запрова­дження обов'язкового щорічного декларування фізичними особами з великими статками непрямих методів контролю за відповідністю понесених витрат розміру отриманих доходів, проведення одноразового декларування.

Метою запрова­дження непрямих методів є створення автоматизованої системи моніторингу доходів та витрат фізичних осіб як одного з інструментів детінізації економіки України та протидії розмиванню податкової бази.

Одним із джерел підтвердження понесених витрат фізичних осіб є доходи, отримані з іноземних джерел, доходи, отримані бенефіціарними власниками іноземних компаній. На сьогодні в автоматичному режимі інформація про отримані за кордоном фізичними особами доходи до контролюючих органів не надходить.

Ще 5 жовтня 2015 року Організація економічного співробітництва та розвитку видала рекомендації щодо дій для боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування, так званий План BEPS. У рамках BEPS розроблено 15 кроків, що стосуються різних сфер протидії агресивному податковому плануванню, серед яких і удосконалення правил трансфертного ціноутворення, запобігання уникненню від оподаткування за допомогою міжнародних договорів, оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній, обмін інформацією.

Тому з метою комплексного вирішення питання детінізації економіки та протидії розмиванню податкової бази розглядається питання одночасного подання законодавчих змін щодо запровадження непрямих методів контролю у пакеті із законодавчими змінами, передбаченими планом BEPS.

Розмову вела
Дарина ДЕМЧЕНКО

 

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати