Доступ аграріїв до держпідтримки буде максимально спрощеним та прозорим

18.10.2017
1125
Доступ аграріїв до держпідтримки буде максимально спрощеним та прозорим

Максим Мартинюк

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк — про філософію системи підтримки сільгосптоваровиробників у проекті бюджету на 2018 рік.

Чи задоволені Ви попередніми результатами реалізації програм підтримки сільгосптоваровиробників у 2017 році? Які чинники загалом вказують на їх ефективність?

Державна підтримка аграріїв — це комплекс­ний багатоскладовий процес, який суто організаційно дуже важко налагодити, особливо коли йдеться про принципово нові напрями. У 2017 році порядки нарахування дотацій, як із об'єктивних, так і не дуже, причин, були сформовані доволі пізно, і деякі програми, зокрема часткова компенсація сільгосптехніки, почали працювати лише в другому півріччі. Тому й ефект від них, відповідно, також був менший, ніж міг би бути. Але враховуючи, що проект бюджету на 2018 рік був внесений завчасно, ми маємо достатньо часу, щоб сформувати алгоритми нарахування та визначити процедури до кінця року, щоб уже в лютому аграрії почали отримувати кошти.

Якщо повернутися до поточного року, то попри запізнілий старт реалізації програм держпідтримки, нинішні тенденції в галузі обнадійливі. Вирівнялася динаміка частки малих та середніх підприємств із виробництва продукції птахівництва, яка до цього часу постійно зменшувалася, наразі в цій категорії обсяги виробництва м'яса птиці зростають. У галузі вирощування ВРХ вперше за багато років ми бачимо стабілізацію кількості поголів'я. За розрахунками профільних асоціацій рентабельність виробництва дотаційної продукції зросла, що можна трактувати як стимулювання розвитку довгострокових проектів.

У програму бюджетної дотації сільгосптоваровиробникам у 2017 році закладено рекордну суму — 4 млрд гривень. Цей обсяг обумовлено, зокрема, тим, що ця програма мала замінити спецрежим із ПДВ, скасований минулого року. На Вашу думку, чи є квазі­акумуляція повноцінним замінником спецрежиму?

Я не тлумачив би програму бюджетної дотації суто як заміну спецрежиму. По-перше, вони не зіставні за обсягом, а по-друге, програма зорієнтована не на агросектор загалом, а на окремі, здебільшого нішові напрями агровиробництва: овочівництво, ягідництво, вирощування винограду тощо. Найбільш активно користуються цією програмою птахівники, зокрема, через великий масштаб гравців та сум сплаченого ПДВ, які вони генерують.

Як відомо, 70% обсягів реалізації сільськогосподарської продукції і, відповідно, формування податкового кредиту, на базі якого виплачується дотація, відбувається у другому півріччі. Тому релевантні проміжні підсумки її результативності можна буде зробити в січні 2018 року, звівши всі дані та проаналізувавши динаміку в підгалузях, на які вона зорієнтована.

Скільки сільгосппідприємств уже отримали дотацію?

У період січень—вересень 2017 року бюджетну дотацію на розвиток сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції щомісяця отримували близько 700 суб'єктів господарювання.

Які суми ще планується виплатити у 2017 році?

До кінця цього року планується виплатити близько 2 млрд гривень. Відповідно до поточної динаміки не всі кошти, закладені в програму бюджетної дотації цьогоріч, будуть використані в повному обсязі. Тому в проекті бюджету-2018 фінансування за цією програмою скориговано — на неї пропонується закласти 2 млрд гривень.

Чи може змінюватися порядок нарахування в наступному році?

Аграрії, причому не тільки вітчизняні, не дуже полюбляють мати справу з великою кількістю довідок. Тому забюрократизувати процедуру отримання коштів за програмою — це найшвидший спосіб її поховати.

Натомість порядок розподілу коштів за програмою бюджетної дотації є повністю автоматизованим, прозорим і, що важливо, простим (див. схему). Він складається всього з трьох етапів: подання заяви в ДФС за місцем реєстрації підприємства про внесення до реєстру одержувачів дотації; сплата ПДВ у встановлені терміни; отримання дотації на рахунок, реквізити якого вказані сільгоспвиробником. На прохання аграрного бізнесу механізм може бути незначно трансформований з метою зменшення впливу на розмір дотації результатів від інших видів діяльності (що не підпадають під дотування)1.

Сума дотації є похідною від суми сплаченого ПДВ, дані про який акумулює Державна фіскальна служба. Натомість ПДВ — похідний від обсягу виробленої та реалізованої сільгосппродукції, тому існує кореляція між масштабом компанії та сумою сплаченого нею податку на додану вартість (див. приклад). Чиновник жодним чином не впливає і не може впливати ні на суму нарахування, ні на місце в списку отримувачів цих дотацій. Усі гравці отримують кошти в однаковій пропорції. Існує обмеження щодо птахівників, і воно збережеться наступного року2.

Приклад розрахунку обсягу ПДВ, який підлягає дотуванню

1

 

 1.1. Виписані податкові накладні за місяць (усього)

1.2. У тому числі за видами діяльності, що дотуються

(тис. грн)

250

200

2 Питома вага, коефіцієнт (1.2/1.1) 0,8
3 Сума ПДВ, що підлягає сплаті (сплачено) за декларацією 120
4 Сума дотації, що підлягає виплаті виробникам (3 х 2) 96

 

17102017

Чи буде змінено перелік видів діяльності, на які розповсюджується підтримка?

Ні, адже ми із самого початку виходили із філософії прогнозованості та стабільності цієї підтримки — вона передбачена строком на п'ять років. Тому правила гри мінятися не будуть. З іншого боку, Уряд доволі гнучкий і оперативний у прийнятті рішень, тому якщо самі сільгосптоваровиробники задекларують, що та чи інша програма є неефективною, або ми спостерігатимемо відсутність позитивної динаміки, то така програма може бути трансформована частково чи повністю.

На дотацію мають право сільгосптоваровиробники — юридичні та фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність у сфері тваринництва, вирощування винограду, фруктів, ягід та горіхів, овочів, тютюну та цукрового буряку.

Решта програм підтримки: як вони спрацювали у 2017 році та чи залишаться в наступному?

У 2017 році в АПК діяло значно більше програм при меншій кількості коштів. Ця модель не є оптимальною, принаймні на поточному етапі реформування агросектору, оскільки масштаб проблем, наприклад у тваринництві, вимагає масштабної концентрованої підтримки.

Тому в проекті бюджету-2018 ми орієнтуємо фінансовий ресурс за напрямками підтримки, де можемо отримати точки зростання і ефект яких може вийти за межі АПК.

Перш за все, як я казав, це тваринництво, на підтримку та розвиток якого планується спрямувати безпрецедентну суму — 2,3 млрд гривень. Ця підтримка буде багатоформатною, щоб одна програма мультиплікувала та доповнювала ефект іншої. Так, держава буде компенсувати частину вартості побудованих тваринницьких комплексів та здешевлювати кредити, що залучені на будівництво нових. Паралельно буде діяти програма здешевлення купівлі високопродуктивного поголів'я. Враховуючи складну ситуацію із розповсюдженням африканської чуми свиней, держава буде підтримувати заходи із підвищення ступеня біобезпеки на підприємствах.

Крім того, великі надії ми покладаємо на програму часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки, оскільки вона справляє ефект одночасно на дві галузі: аграрну та машинобудівну. Ця програма довго "розкачувалась", зокрема і через затримки із формуванням переліку сільгосптехніки з урахуванням ступеня її локалізації, але тепер її формат оптимізовано, і її реалізація набирає обертів. Загальна сума компенсації, перерахованої за програмою на 15 вересня, становила 11,6 млн гривень. На наступний рік фінансування за цією програмою збільшено майже вдвічі — з 550 млн грн до 998 млн грн. А ще є пропозиція від реального сектору збільшити ступінь компенсації з поточних 20% до 30% чи навіть 40%, але для окремих категорій, перед­усім — фермерських господарств. Одночасно буде суттєво розширено перелік техніки, яка підлягає компенсації, — з нинішніх 41 виробника та 800 номенклатурних найменувань мінімум вдвічі.

Також з'явилась абсолютно нова програма підтримки фермерських господарств. На неї спрямовується 1 млрд гривень. Сума формувалася відповідно до запиту самих фермерів, і ми плануємо, що її розподіл також буде відбуватися в координації з профільною асоціацією.

Представники деяких галузей уже заявили, що залишаються за межами державної підтримки і Уряд непропорційно багато виділяє на підтримку фермерства за рахунок інших.

Насправді продовжують діяти більшість загальноаграрних програм, просто частина з них "зашиті" в більш глобальні, зокрема здешевлення кредитів тощо.

Підтримка фермерства — це свідоме рішення, і воно має не тільки економічні, але й соціальні складові. Якщо нам вдасться стимулювати появу нових фермерських господарств, залучення ними ресурсів, освоєння нових ніш, це стане драйвером розвитку сільських територій, що зараз поступово занепадають. Розвиток підприємництва на селі — це шанс побороти безробіття, зокрема приховане, шанс на появу нової сучасної інфраструктури, можливість переорієнтувати модель сільського господарства від виробництва сировини до переробки продукції. Тому Уряд вперше за роки незалежності офіційно визначив фермероцентричну модель АПК як оптимальну та готовий підтримати її впровадження значним фінансовим ресурсом.

Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

1 Прим. ред. У ВР зареєстровано законопроект (реєстр. № 6567), яким запропоновано надати переважне право на отримання дотацій сільгоспникам з річним доходом не більше 50 млн грн.

2 Прим. ред. Законопроектом № 6567 передбачено обмеження дотації для аграріїв-птахівників у розмірі 40% місячної суми асигнувань (наразі — 50%).

1 Прим. ред. У ВР зареєстровано законопроект (реєстр. № 6567), яким запропоновано надати переважне право на отримання дотацій сільгоспникам з річним доходом не більше 50 млн грн.
2 Прим. ред. Законопроектом № 6567 передбачено обмеження дотації для аграріїв-птахівників у розмірі 40% місячної суми асигнувань (наразі — 50%).
Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати