"Ставки податків мають бути адекватними — тоді вся система запрацює більш ефективно"

11.10.2016
2529

Ніна Южаніна

Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Цього року у владі спочатку вкотре взяли курс на податкову реформу, тоді як тепер говорять лише про "удосконалення податкового законодавства" й "точкові зміни". Про те, з якими новаціями платники податків житимуть, імовірно, з 2017 р., ми поспілкувалися з Головою Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніною ЮЖАНІНОЮ.

Триває підготовка законопроекту щодо змін до Податкового кодексу, який Мінфін обіцяє подати на розгляд Кабміну до кінця вересня 2016 р. Які норми викликають найбільше дискусій?

Зміни, які зараз готує Мінфін, мали би бути лаконічними й необхідними для бізнесу. Якщо тільки говорити та братися до вивчення всіх ініціатив, які можуть бути в експертів, то ми нічого не встигнемо зробити. Я вже цей шлях пройшла, коли працювала в Комітеті над створенням законопроекту № 3357, і розумію, що ініціативи будуть подаватися до безкінечності. Ще один недолік: на кожне наступне засідання робочої групи приходять зі своїми ідеями нові працівники міністерств і відомств, які вносять нові правки до законопроекту. Щоразу треба повертатися майже до того, із чого починалася робота минулого разу, знову повторюватися — і немає можливості вирватися на новий рівень обговорення, тобто вже відшліфовувати з вибраного й робити кращим текст запропонованих змін.

Тому, враховуючи те, що досі в міністерстві фінансів працюють робочі групи, можна припустити, що процес затягнеться, а текст проекту буде перевантажений дискусійними незначними нормами, що в результаті може зірвати прийняття проекту. І це буде найстрашніше, особливо, зважаючи на те що низка норм, які були викладені депутатами в проекті № 3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", лягли в основу законопроекту, котрий зараз готується Мінфіном. Деякі подані пропозиції, що додатково включаються до проекту, не вирішують проблем більшості компаній, а навпаки, виключно одного-двох підприємств. Як ви знаєте, норми податкового законодавства не можуть задовольнити всіх, і мене дивує, коли в тексті законопроекту, що готується, з'являються норми, яких ми всі разом не обговорювали й до кінця не розуміємо, як вони позначаться на платниках податків.

Тому треба зупинитися в процесі проведення робочих груп, відібрати із запропонованих змін ті, які ми розуміємо, які принесуть користь і державі, і платнику, — та реєструвати законопроект.

У законопроекті щодо податкової лібералізації (реєстр № 3357), поданому вами торік і доопрацьованому вже в цьому році, пропонується замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Чи варто сподіватися, що таке нововведення буде сприйнято й прийнято в перспективі?

Сподіватися варто. Зараз у Комітеті ми хочемо вивчити плановий показник із надходження податку на прибуток підприємств, закладений у Державному бюджеті на 2017 рік. Аналіз цього показника дасть нам підґрунтя для визначення напрямку руху: або наполягати на необхідності запровадження податку на виведений капітал, або ж сказати, що він не на часі.

Думаю, буде перше. Я це вже відчуваю навіть зі ставлення експертів, які були проти податку на виведений капітал. А окремі депутати взагалі вважають, що необхідно без обговорень запроваджувати податок на виведений капітал. Хочу зауважити: це не зовсім так. Із самого початку проведення робочих груп Міністерство фінансів скептично ставилося до запровадження податку на виведений капітал, а Державна фіскальна служба взагалі вчиняла певний супротив. Проте приблизно після половини проведених із ними зустрічей нам вдалося донести до спеціалістів цих органів усі недоліки діючої системи справляння податку на прибуток підприємств і переваги нової системи.

Але ж і бізнес неоднаково сприймає ці норми, особливо запропонований запобіжник при прирівнянні до виведеного капіталу платежів, пов'язаних із підприємцями на спрощеній системі оподаткування. Цей запобіжник обов'язково має бути. У якій формі? Треба виписати так, щоб він стосувався лише тих ризиків, які можуть призвести до несплати податку. Аби цінність податку на виведений капітал збереглася, треба застосовувати всі можливі важелі, для того щоб не провокувати створення нових способів оптимізації.

У пакеті змін Мінфіну з податку на прибуток — прискорена амортизація, можливість зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості, податкові канікули для новостворених підприємств. Як це позначиться на веденні бізнесу з точки зору оподаткування?

Ніяк не позначиться. Норма щодо податкових канікул уже діяла в Податковому кодексі. Нею ніхто не користувався через непрозорість, посилену відповідальність, через те, що набагато простіше перейти з 3-мільйонним обсягом доходу на єдиний податок, не мати жодної справи з перевіряючими та сплачувати податок, який значно легше обчислюється й при якому немає майже жодних претензій до первинних документів. Тому я не знаю, для чого ця ініціатива.

...До того ж один єдиний реєстр на відшкодування ПДВ не допоможе вирішити проблему кардинально, доки ми
не владнаємо питання з перенесенням адміністрування баз даних від ДФС до державного підприємства, підпорядкованого Мінфіну...

Щодо прискореної амортизації питання дискусійне: не всі експерти її підтримують. Річна норма такої прискореної амортизації становить 25% у разі одночасного виконання різних умов. Це неправильний підхід. Стимулювання оновлення основних засобів має відбуватися простішими для адміністрування методами.

Замість двох реєстрів планується запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ. Чи стане це наслідком автоматичне повернення ПДВ усім платникам?

Мені хочеться вірити, що пан Насіров (Роман Насіров — голова Державної фіскальної служби. — Прим. ред.) говорить правду про те, що порушення черги автоматичного відшкодування ПДВ відбувається через заборгованість перед платниками, яка тягнеться роками й не дає можливості вирватися на хронологічний порядок відшкодування. Мені дійсно хочеться в це вірити. Але ж якби справді Роман Михайлович хотів довести, що це саме так, якби на сайті ДФС з'явилося два реєстри з відображенням всієї інформації, передбаченої Податковим кодексом, не було б до нього запитань. Навіть якби було виявлено, що платники не в хронологічному порядку отримують відшкодування, можна було б це пояснити. Водночас те, що сьогодні приховується частина інформації, а її відкрита 

...Наша пропозиція: ті підприємці, у кого оборот не перевищує 250 розмірів мінімальної зарплати, сплачують ПДФО за ставкою 10% мінімальної зарплати на місяць і тільки за той місяць, у якому здійснюється діяльність...

частина є незрозумілою для бізнесу (а лише для декількох працівників ДФС центрального апарату), — ключовий недолік і кричущий факт порушення податкового законодавства. Проти цього я борюсь.

Звісно, залишаються певні шлейфи, негативи, і кожному наступному керівнику ДФС, особливо зараз, доводилося розгрібати величезну кількість платежів, зібраних наперед із податку на прибуток, величезну заборгованість із відшкодування ПДВ. Але ж необхідно показати прозорість усієї процедури відшкодування, і все стане на свої місця.

До того ж один єдиний реєстр на відшкодування ПДВ не допоможе вирішити проблему кардинально, доки ми не владнаємо питання з перенесенням адміністрування баз даних від ДФС до державного підприємства, підпорядкованого Мінфіну. Запровадження єдиного реєстру плюс зміна адміністратора баз даних, мені здається, змінять ситуацію на краще.

У змінах до Кодексу передбачено появу нової категорії платників, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем, мають річний дохід до 250 розмірів мінімальної зарплати (майже 400 тис. грн у 2017 р.) і сплачують ПДФО за ставкою 10% від мінзарплати на місяць. Аналогічні норми є і в № 3357. У чому їх основна перевага?

Ми попросили перенести цю норму з проекту № 3357 повністю в редакції, яку ми виписували. Намагаємося сприяти справді спрощенню для тих, хто займається індивідуальною діяльністю, полегшити її через можливість не реєструватися підприємцем. Усі ж знають, що реєстрація підприємцем тягне за собою необхідність подання ускладненої звітності, відкриття банківського рахунку, складання первинних документів, ведення обліку доходів і витрат тощо. І це постійний процес.

Ми ж наголошуємо, що в багатьох людей індивідуальна діяльність є неритмічною: декілька місяців люди нею займаються, потім "випадають" із процесу, потім знову знаходять застосування своїм здібностям. Треба дати їм можливість сплатити податки саме за такий активний період діяльності. А сьогодні підприємці в більшості своїй залякані фіскальною службою й дуже хвилюються, що не пройдуть перевірку при припиненні діяльності. Тому й віддають перевагу здійсненню діяльності без жодної реєстрації та сплати податків.

Наша пропозиція: ті підприємці, у кого оборот не перевищує 250 розмірів мінімальної зарплати, сплачують ПДФО за ставкою 10% мінімальної зарплати на місяць і тільки за той місяць, у якому здійснюється діяльність. Принцип — заявочний, в органах місцевого самоврядування. Нас запитували: а до чого тут органи місцевого самоврядування, треба ж все одно їхати до податкового органу? Не треба. Орган місцевого самоврядування буде повідомляти податковий орган, що в нього є суб'єкти, які подали заяву на індивідуальну діяльність без реєстрації підприємцем. Це може стосуватися й народних промислів, і послуг домашньої прислуги, ремонтних робіт, навіть продажу власної сільськогосподарської продукції. Адміністрування таких видів діяльності є занадто обтяжливим, неефективним та вартісним для податкової. Що говорити, якщо вона навіть не може адмініструвати заправки, де торгують підакцизним товаром.

З цим треба наводити лад, і перший крок — послаблена система, яка дозволить багатьом вийти з тіні й почати працювати в легальному полі. У нас 7 мільйонів людей працюють у тіні. Давайте з чогось починати. Я думаю, якщо встановити посильні податки, такі громадяни перш за все будуть зацікавлені в тому, щоб у них були легальні доходи.

У цілому навантаження на фонд оплати праці залишається високим. Адже фактично під час нарахування та виплати зарплати сплачується 41,5%, що робить невигідною детінізацію зарплат. Коли можна буде говорити про зниження ставки податку на доходи?

Так, податкове навантаження не сприяє детінізації, і я весь час, де тільки можливо, порушую питання зниження ставки податку на доходи фізичних осіб. Навіть учора (19.09. — Прим. ред.), коли зустрічалися з Прем'єром у нас на фракції, говорила про це. На мій погляд, зниження ставки ПДФО — основа основ, головний резерв для детінізації та збільшення надходжень бюджету. Ці ставки мають бути знижені, ці ставки мають бути адекватні — і тоді вся система запрацює більш ефективно.

Нещодавно до нас на зустріч приїжджали голова обласного податкового органу з Білорусі, представники підприємств, які працюють на території цієї області, та інші діячі. Я повідомила їм про таку ініціативу, як проведення одноразового декларування, її мету. У відповідь почула: ми це вже давно зробили, тому що вважаємо, що країна має контролювати всі видатки, які здійснюються нашими громадянами. Якщо дівчина їздить на дуже дорогому автомобілі, володіє квартирою й при цьому має статус мами-одиначки, у неї запитують: звідки доходи для придбання таких активів? Людина, яка не може довести джерела походження коштів, сплачує податок за діючою в Білорусі ставкою 13%.

І нам треба підвести риску під минулим життям і дозволити громадянам задекларувати всі свої активи для того, щоб непрямі методи контролю були ефективними, адже можна до безкінечності говорити про нажите в попередні роки, коли була відсутня персоніфікація доходів. Тому держава має провести одноразове декларування й дати можливість людям задекларувати все, що є, а далі — повний контроль. Інакше в нас ніколи не буде можливості зменшити ставку ПДФО й проводити ліберальні норми. Що б ми не робили, хоч би завтра й 10% поставили — не буде збільшення платежів до бюджету без дієвої ролі держави з контролю за видатками фізичних осіб.

...Якщо дівчина їздить на дуже дорогому автомобілі, володіє квартирою й при цьому має статус мами-одиначки, у неї запитують: звідки доходи для придбання таких активів?..

А коли може бути зареєстрований законопроект про одноразове декларування?

Найближчим часом.

Пропонується надання контролюючими органами консультацій, крім узагальнюючих, виключно в усній формі. Як ви оцінюєте цю норму, адже усне спілкування з представниками ДФС "до справи" не пришиєш?
І суб'єктивно: чи стане сил Мінфіну готувати письмові консультації всім зацікавленим платникам?

В останній робочій версії змін до Податкового кодексу ми змінили процедуру консультування. Індивідуальну письмову консультацію надаватимуть територіальні органи Державної фіскальної служби, але при цьому вони будуть відправляти її центральному органу для реєстрації в єдиному реєстрі. Методологи центрального органу обов'язково мають подивитися й підтвердити таку точку зору, яка надається індивідуально, після чого підтверджена письмова консультація повертається в регіон і надається конкретному платнику податків.

...Думаю, така система має право на життя. Передусім ми поборемо так звані покупні індивідуальні податкові консультації й особливо їх різність, коли в одному регіоні на одне й те саме запитання відповідь одна, в іншому — інша...

Щодо узагальнюючих консультацій норма так і залишається. Вони надаються тільки Міністерством фінансів.

Думаю, така система має право на життя. Передусім ми поборемо так звані покупні індивідуальні податкові консультації й особливо їх різність, коли в одному регіоні на одне й те саме запитання відповідь одна, в іншому — інша. Цікаво, як так можна викрутити норми податкового законодавства? Тому роль центрального апарату Державної фіскальної служби тут залишається ключовою і, думаю, це правильно, адже працювати зі щоденними операційними питаннями — функція ДФС, а не Міністерства фінансів.

Серед запропонованих змін — безспірне списання коштів на сплату податків. Чи не криється небезпека для бізнесу в такій пропозиції?

Ми таке не пропонували. Ще раз повторюся: до робочої групи Мінфіном залучено дуже багато експертів зі своїм баченням змін податкового законодавства.

Коли ми працювали над проектом № 3357, навколо нас об'єднались експерти середнього й малого бізнесу, дехто — з великого, зацікавлені вижити в цій країні. Це люди, до яких я ставлюся з величезною пошаною, незважаючи на те що деколи наші точки зору розходилися. Але ми написали законопроект, об'їхали з ним усю країну, провели чимало зустрічей. На початку обговорення ще концепції отримали величезний негатив, але винесли все на своїх плечах без жодної фінансової допомоги, зберегли дух і підхід, необхідний для малого й середнього бізнесу.

Окремі пропозиції, які ми відхилили під час своєї роботи, зараз потрапляють до законопроекту, який готує Міністерство фінансів. Мене це обурює. Не розумію: як можна так наполегливо просувати свою норму. Мовляв, у Комітеті вона не знайшла підтримки, то піду в Міністерство фінансів. Так ця ж ініціатива повернеться в Комітет, і ми приймемо виважене рішення.

Протягом 2015—2016 рр. діяв мораторій на податкові перевірки суб'єктів господарювання з доходом до 20 млн грн. Чи є пропозиції продовжити його й на наступний рік?

Щодо мораторію питання зняте. Ви бачили урядовий законопроект № 5132 "Про внесення змін до Податкового кодексу України", який скасовує цей мораторій. Чесно скажу, особисто я не можу визначитися однозначно, правильно це чи ні, тому що справді неможливість перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з обсягом доходу до 20 мільйонів створювала певні схеми. Компанії здійснювали оборудки в межах цієї суми, і до них не могли зайти органи Державної фіскальної служби. При цьому для інших контролюючих органів такого обмеження не було. Мене цікавить запитання: так все-таки бізнес більше хвилюють перевірки, які здійснюються іншими контролюючими органами чи саме ДФС? Видається, що мало хто дочитується до цієї норми. Більше того, я впевнена: коли ми будемо обговорювати норму щодо мораторію в залі, почуємо чимало гасел про те, що не можна скасовувати заборону на перевірки, бо всі інстанції почнуть "кошмарити" бізнес. Так, шановні, у нас тільки ДФС не мала права на перевірки, усі інші інстанції мали.

Загалом депутати багато говорять про збільшення податкового навантаження, якого насправді немає. Є збільшення податкового навантаження на тютюнову й алкогольну галузі, але це окреме питання. Воно заслуговує на дискусію, яку потрібно проводити виключно в робочих групах і прийняти політику держави відносно акцизів. Поки цього не буде зроблено, в уряду весь час при виникненні розриву бюджету буде надійний інструмент — підвищення акцизів. І не хвилює, як до цього ставиться галузь. Запас на підвищення акцизів до європейського рівня для більшості підакцизних товарів насправді є, але це не означає, що ми можемо пройти цей шлях замість 10 років за два.

Невже факт збільшення тіньового ринку тютюну на 40% не є доказом того, що треба стримувати себе в рішеннях щодо зростання акцизів? Спочатку треба навчитися боротися з тінню — тоді в нас буде можливість підвищувати ціни. Це по-перше. А по-друге, у нас що, платоспроможність населення виросла, що люди зможуть легальні тютюнові чи горілчані вироби купувати в разі збільшення ціни на
30 і 20% відповідно? Ні. Отже, люди будуть купувати більш доступний для них контрафакт. І не треба плекати ілюзій та складати плани щодо неймовірних наддоходів, які в результаті може отримати бюджет. Треба дивитися реальні розрахунки.

Наша аудиторія — читачі газети "Все про бухгалтерський облік". Чи хотіли б ви до них звернутися?

Прошу бухгалтерську спільноту уважно вивчити проект Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 4646-1, який напрацьований у Комітеті на базі законопроекту, поданого урядом. Він напрацьовувався спільно зі Світовим банком, Міністерством фінансів і зі всіма провідними фахівцями України, оскільки це повинен бути закон нової якості, з новими підходами. Хотілося б почути, як його оцінюють саме ті люди, кому працювати з цим законом. Як вони сприймають запропоновані норми, адже там є дуже багато новацій, які, можливо, справді полегшують життя бухгалтера. Дуже хотілося б, щоб свої відгуки вони надали вам в редакцію та нам в Комітет, для того щоб я могла на них спиратися. Ми цей законопроект будемо розглядати найближчим часом.

Розмову вела Дарина ДЕМЧЕНКО

 

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати