Угода про асоціацію з ЄС — інструмент проведення життєво необхідних реформ

12.12.2016
2312
Угода про асоціацію з ЄС — інструмент проведення життєво необхідних реформ

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

Від початку роботи зони вільної торгівлі з ЄС минуло 11 місяців. Підсумки року підбивати зарано, але старт просування української продукції на зовнішні ринки виявився вдалим, стверджує Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Газета "Все про бухгалтерський облік" по­просила Іванну Орестівну детально розповісти про адаптацію вітчизняних товаровиробників до нових європейських реалій. Торкнулися й питання так званого "безлісу" — зняття Україною заборони на експорт необробленої деревини, оскільки останнім часом ця тема набрала широкого розголосу.

Після початку застосування з 1 січня 2016 р. Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС були нарікання на швидке вичерпання квот українських виробників. У відповідь Єврокомісія ініціювала збільшення квот на продукцію вітчизняного АПК. За Вашою оцінкою, чи є новий обсяг достатнім?

— Уряд проводив консультації з Єврокомісією щодо надання Україні пакету додаткових заходів підтримки. У результаті у вересні 2016 р. Єврокомісія ухвалила рішення про запрова­дження ЄС автономних торговельних преференцій для України, що діятимуть протягом трьох років (наразі законопроект ЄС передано на розгляд Європейського Парламенту та Ради міністрів ЄС). Зокрема, ідеться про збільшення обсягів квот на безмитний експорт пшениці, кукурудзи, вівса, ячменю, меду, перероблених томатів, борошна та круп, а також скасування мит для окремих промислових товарів, таких як взуття, мінеральні добрива, алюміній та вироби з нього, окремі позиції електричного обладнання тощо (для них застосовувалися ненульові ставки ввізного мита). Найсуттє­віше збільшення розміру квот — більше ніж удвічі— відбулося, зокрема, для круп, кукуру­дзи, вівса, ячменю.

Збільшення безмитних квот — відповідь на запит вітчизняних виробників АПК. Рішення Єврокомісії стосувалося найзатребуваніших квот, які швидко вичерпуються українськими експортерами (мед, соки, оброблені томати, борошно, зернові). На жаль, поки не вдалося досягти таких домовленостей за всіма важливими для нас квотами (насамперед це цукор і м'ясо птиці), однак цей перший крок засвідчив потенціал для подальших домовленостей із ЄС. За підрахунками Мінагрополітики, надані преференції дозволять наростити обсяги безмитного експорту в ЄС додатково майже на 200 млн дол.

Наскільки вітчизняні виробники виявилися готовими до розкриття свого потенціалу на європейських ринках?

— Загалом наразі українські експортери використовують можливості лише 26 із 40 тарифних квот. Зокрема, у січні 2016 p. Україна отримала дозвіл на експорт до ЄС молочної продукції, і з другого півріччя 2016 року розпочався експорт молочної продукції, на яку запроваджено квоти. Так, на вересень 2016 р. тарифну квоту на вершкове масло та молочні пасти використано на 46%, на сухе молоко — на 30%, на оброблену продукцію з молочних вершків — на 6,49%. Також розпочалося використання тарифних квот на цукрову кукурудзу, цукрові продукти, крохмаль, висівки, оброблені продукти із цукру, оброблену продукцію із зернових, часник тощо. Крім того, триває робота щодо отримання дозволів на експорт іншої продукції тваринного похо­дження з України (яловичину, свинину, баранину), для якої Україна ще повинна отримати підтвердження безпечності. Через відсутність дозволів Україна не може використати відповідні квоти.

Що стосується розміру збільшених безмитних квот, то, звісно, вказані українські товари мають високий експортний потенціал у ЄС, тому ці квоти вичерпуються в перші місяці. Однак у цьому випадку експорт продовжується й поза межами тарифних квот. Звісно, Уряд і надалі проводитиме перемовини з Єврокомісією щодо збільшення цих та інших квот.

Якою є динаміка експорту промислових товарів на європейські ринки? Чи має попит наша продукція? Які українські товари мають найбільший попит?

— Важливо, що, на противагу від'ємним показникам зовнішньоторговельного балансу України, торгівля з ЄС (експорт та імпорт) протягом 2016 р. демонструє позитивну динаміку. Загальний експорт продовжує скорочуватися через обмеження доступу до ринків СНД та несприятливу ситуацію на світових ринках. Зокрема, експорт товарів до ЄС за 9 місяців 2016 року зріс на 4,4%, порівняно з аналогічним періодом 2015 року, при цьому імпорт товарів із ЄС збільшився на 7,3%. Щоб компенсувати зменшення доступу на ринки СНД, українські експортери поступово почали переорієнтовуватися на ринки ЄС і третіх країн. Так, за даними 9 місяців поточного року, в експорті товарів питома вага ЄС за 2016 р. становить уже 37,7%, а в імпорті вона сягнула 43,8%.

Структура українського експорту товарів до ЄС (за підсумками восьми місяців 2016 р.) складається з: продукції АПК і харчової промисловості (29,9%), металургійного комплексу (23,5%), машинобудування (16,0%), мінеральних продуктів (10,2%), деревини та паперової маси (6,8%), продукції легкої промисловості (6,2%), різних промислових товарів (3,7%) і продукції хімічної промисловості (3,6%).

Що стосується динаміки експорту, то показники різних секторів різні. У грошовому вимірюванні цього року динамічно зростає експорт продукції АПК і харчової промисловості (особливо соняшникової олії), легкої промисловості, машинобудування (насамперед електричного устаткування). Водночас валютні надходження від експорту металургійної продукції, мінеральних продуктів і продукції хімічної промисловості продовжували скорочуватися, що пов'язано із ціновим фактором.

Одна з умов режиму зони вільної торгівлі — зняття Україною заборони на експорт необробленої деревини. Однак у Комітеті ВР із питань промислової політики та підприємництва виступають категорично проти цього. Яким вирішення ситуації бачите Ви?

— Практика свідчить, що мораторій сам по собі не є панацеєю для вирішення всієї низки нагальних проблем у секторі лісового господарства України, а саме: не припинилися нелегальні рубки лісу та нелегальна заготівля, збільшився тіньовий обіг деревини, здійснюється контрабандний експорт деревини на митниці (у вигляді паливних матеріалів тощо), триває погіршення природно-ресурсного потенціалу країни. Крім того, мораторій був запроваджений із порушенням міжнародних зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію та Світової організації торгівлі (СОТ).

Зрозуміло, що для вирішення всіх проблем лісової галузі потрібен комплексний та виважений підхід до реформування державної політики в цій сфері, щоб налагодити цивілізоване лісокористування та одночасно забезпечити виконання наших міжнародних зобов'язань, що,
у тому числі, дасть можливість згодом скасувати мораторій. Ми також розуміємо, що підтримку народних депутатів можна залучити лише демонстрацією конкретних кроків, спрямованих на подолання проблем, які привели до запровадження мораторію.

У цьому контексті Уряд розробив і вже почав вживати заходів, які допоможуть стабілізувати ситуацію в галузі. Зокрема, була ухвалена нова редакція Санітарних правил у лісах України, яка жорстко регламентує проведення санітарних рубок. Впроваджується єдина

державна система електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів із метою точного обліку лісоматеріалів на лісосіці в oнлайн-режимі за рахунок маркування деревини спеціальними бирками зі штрихкодом та застосування мобільних електронних пристроїв при здійсненні облікових операцій. Був запущений Пілотний проект із побудови системи аерокосмічного моніторингу вирубки лісів у Закарпатській області. У перспективі він може бути застосований на території всієї країни.

Також на базі Комітету ВР України з питань економічної політики триває робота з напрацювання механізмів економічного впливу на мінімізацію тіньового обігу необробленої деревини. Ми очікуємо, що відповідний проект закону буде внесено до парламенту найближчим часом.

Цей комплекс заходів, сподіваюся, дозволить нам вийти на зважене, збалансоване рішення в інтересах вітчизняних учасників ринку, а також відповідно до наших міжнародних зобов'язань.

Нещодавно в одному з інтерв'ю Ви анонсували вихід українських товаровиробників на зовнішні ринки з третіми країнами та запрошення до нас потенційних інвесторів не тільки з країн Європейського Союзу. Які це зовнішні ринки?

— Імплементація Угоди про асоціацію та впровадження вимог і стандартів ЄС щодо безпечності та якості українськими товаровиробниками дає змогу розширити доступ не лише до європейських ринків, а й ринків третіх країн. Найбільш перспективними на цьому етапі є ринки Близького Сходу, Південно-Східної Азії, Африки. Уже є приклади, коли українські виробники молочної продукції, пройшовши сертифікацію Єврокомісією на поставки молочної продукції в ЄС, отримали можливість постачати продукцію до Китаю, ОАЕ, інших країн (на­приклад, філії ПАТ "Яготинський маслозавод" "Яготинське для дітей" і ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат"). Тобто сертифікат ЄС — це своєрідний знак якості для доступу на ринки третіх країн.

Зараз стоїть завдання розширити географію українських постачальників продукції, у тому числі, щоб компенсувати обмеження доступу на російський ринок і ринки країн СНД. Узагалі, азійський напрямок дуже перспективний для українського АПК: понад 45% українського експорту аграрної продукції постачаються до країн Азії (це майже 5 млрд дол.). А для окремих аграрних товарів роль цього регіону є визначальною. Наприклад, сьогодні 85% експортних поставок вітчизняного борошна купують азійські країни. Завдання, яке стоїть перед Урядом і вітчизняними підприємствами, — відкривати та просувати свою продукцію на нові ринки, активно брати участь у міжнародних інвестиційних і торговельних форумах і виставках, поширювати та впрова­джувати успішний досвід виходу на нові ринки, який уже є на сьогодні.

Інвестори з яких країн можуть бути зацікавлені у вкладенні коштів в Україну?
І в які саме напрями?

— Щодо іноземних інвестицій у 2016 р. відновилася позитивна динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну (ПІІ) — за першу половину 2016 р. вони зросли більше ніж на 5%. Угода про асоціацію є інструментом проведення життєво необхідних реформ. Ми очікуємо, що з поступовим зближенням регуляторного середовища України та ЄС, інтеграцією України до європейського економічного та правового простору інвестиційна привабливість України для європейських та міжнародних інвесторів зростатиме. Найбільш пріоритетними сферами для інвестування в Україну є харчова промисловість та АПК, ІТ, машинобудування, фармацевтика, деревообробна галузь, легка промисловість, енергетика.

Завдяки іноземним інвестиціям активно розвивається сектор виробництва автокомлектуючих на Західній Україні. Європейські концерни (французький Nexans, німецький Leoni AG тощо) вже мають виробничі потужності в Україні та заявили про нарощення своїх виробничих потужностей у регіоні — у близькій перспективі планується відкриття нових заводів із виробництва комплектуючих для автомобільної промисловості у Львівській та Івано-Франківській областях. У квітні 2016 р. відбулося відкриття заводу японської компанії Fujikura у Львові — також для виробництва автомобільних комплектуючих.

Перспективним для нарощення експорту та інвестицій є ринок ІТ-послуг. Зокрема, за даними Держстатистики, торік експорт телекомунікаційних, комп'ютерних та інформаційних послуг становить 1,6 млрд дол. Серед основних замовників українських ІТ-послуг — США та країни Європи.

Очікуємо, що нещодавно прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг" від 03.11.16 р. № 1724-VIII сприятиме подальшому динамічному розвитку ІТ-індустрії в Україні. Україна також ініціює приєднання до Цифрового співтовариства ЄС, що сприятиме розвитку інновацій та цифрових технологій у країні, дасть можливість у майбутньому інтегруватися до Єдиного цифрового ринку та значно наростити європейські та міжнародні інвестиції в цей сектор.

Факт, що не всі українські виробники виявилися готові працювати за європей­ськими стандартами, зокрема не дотягують за показником екологічності промвиробництва. Як Уряд планує допомогти вітчизняному бізнесу?

— Угода про асоціацію з ЄС має значну екологічну складову, і імплементація відповідних екологічних Директив ЄС — це шанс для України покращити свої екологічні стандарти та якість життя, а також знизити енергоємність нашого ВВП, підвищити енергетичну безпеку та обмежити викиди парникових газів тощо. Найважливіші зобов'язання з охорони довкілля включають якість атмосферного повітря, води, управління водними ресурсами, відходами та ресурсами; охорону природи; промислове забруднення та техногенні загрози; зміну клімату та захист озонового шару; контроль за генетично модифікованими організмами.

Що стосується наших зобов'язань з адаптації законодавства, то нещодавно парламент ухвалив пакет із трьох важливих екологічних законопроектів, що запроваджують процедури стратегічної екологічної оцінки й оцінки впливу на довкілля. Однак Президент висловив зауваження до документів і повернув їх на доопрацювання. Зараз опрацьовуються зауваження Президента, при цьому важливо забезпечити повне виконання вимог відповідних Директив ЄС.

Виконання екологічних стандартів — це спільна відповідальність Уряду та бізнесу. Ми повинні провести трансформацію підходів до того, як ведеться бізнес, ефективніше використовувати енергію, забезпечити доступ громадськості до інформації про довкілля.

Загалом, як Ви оцінюєте перші результати зони вільної торгівлі з ЄС для економіки країни?

— Минуло 11 місяців, відколи запрацювала зона вільної торгівлі з ЄС, і вже можна говорити про перші позитивні результати. Україна та ЄС здійснюють взаємне зниження ввізних мит відповідно до своїх графіків. У 2016 р. відновилися позитивні тенденції в торгівлі з ЄС, експорт до ЄС демонструє зростання і в грошовому, і у фізичному вимірюванні. Українські експортери отримали вже близько 38 тисяч сертифікатів EUR.1 для оформлення вивезення товарів з України до ЄС (цей документ дає дозвіл безмитного експорту товарів до країн ЄС), а сто підприємств отримали статус уповноваженого експортера, що дало їм право експортувати продукцію до ЄС за спрощеною процедурою — без необхідності отримання сертифіката.

Поступово розширюється географія україн­ського експорту, відбувається переорієнтація торговельних потоків на ринки ЄС, а також третіх країн. Важливо, що на ринок ЄС поступово почали виходити (або принаймні виявляти зацікавленість) нові компанії, які раніше до ЄС не експортували, у тому числі, малі та середні підприємства. Україна досягла успіхів в отриманні дозволів експортувати до ЄС більшість товарів тваринного походження. У 2016 р. для вітчизняних виробників відкрився європей­ський ринок молочної продукції — право експорту до ЄС отримали 13 українських молочних підприємств. На сьогодні всього 277 україн­ських підприємств отримали право на експорт до ЄС продукції тваринництва, до якої в ЄС застосовується більш жорстке регулювання.

Однак іще багато залишилося зробити. Очікується, що найбільш позитивний вплив на українську економіку матиме саме поступова адаптація законодавства та наближення регуляторного середовища до норм ЄС, проте цей вплив не відчуватиметься миттєво й автоматично, він потребує значних зусиль щодо належної імплементації наших зобов'язань.

На цьому етапі потенціал поглибленої та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ) між Україною та ЄС нами ще не використовується повністю, оскільки на заваді екс­порту до ЄС усе ще багато митних і нетарифних бар'єрів, зокрема: незавершеність реформ санітарного та фітосанітарного нагляду — для продукції аграрної галузі; систем технічного регулювання та стандартизації — для промислової продукції. Аби зменшити нетарифні торговельні бар'єри для вітчизняних експортерів промислової продукції, зараз Урядом проводиться активна підготовка до укладення угоди з ЄС про взаємне визнання оцінки відповідності технічних регламентів і стандартів (Угода АСАА), що суттєво полегшить вихід промислових товарів на ринки ЄС, дозволить українським виробникам уникати затратних і тривалих процедур сертифікації своєї продукції в європейських лабораторіях. Ми робимо все можливе, щоб на першому етапі — у 2017 р. — Угода АССА була підписана для трьох пріоритетних секторів промислової продукції: низьковольтного електричного обладнання, електромагнітної сумісності обладнання, безпеки машин. Також Уряд затвердив Стратегію імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до вимог ЄС, щоб створити на внутрішньому ринку України систему контролю безпечності продуктів харчування, яка б відповідала європейській.

Звідки невеликий бізнес, дрібне виробни­цтво можуть дізнатися про можливості торгівлі з Євросоюзом, умови виходу на євроринки? Куди звертатися за інформаційною підтримкою?

— Важливе завдання — якнайширше використовувати можливості ПВЗВТ із ЄС, у тому числі через залучення малого та середнього бізнесу до зовнішньої торгівлі з ЄС. На жаль, роль малих та середніх підприємств у торгівлі України з ЄС поки залишається обмеженою. Їх вихід на ринки країн ЄС надасть поштовх розвитку цього сегменту вітчизняної економіки в цілому, а також вирішенню багатьох соціально-економічних проблем в Україні.

Ми започаткували серію зустрічей, щоб налагодити прямий діалог із представниками малого та середнього бізнесу щодо питань упрова­дження зони вільної торгівлі з ЄС, зрозуміти з першоджерел, що працює, а що — ні. Підприємці звертають увагу, зокрема, на недостатність інформації про умови виходу на ринки ЄС, пошук європейських партнерів, процедури сертифікації тощо. Тому це питання буде на контролі.

На сьогодні для отримання цієї інформації можна звертатися до Центрів підтримки експорту при регіональних відділеннях Торгово-промислових палат (ТПП). Зокрема, гарні відгуки від підприємців ми отримуємо про роботу Центру експорту Export-UA Донецької ТПП (http://export-ua.com/). Інформаційні та консалтингові послуги будуть надавати регіональні Центри підтримки бізнесу, які створюються за підтримки програми ЄС EU4Business (усього плануються 15, уже працюють у Києві та Львові). Крім того, до послуг малого та середнього бізнесу — Центр підтримки експортерів (http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/Ukraine+-+EU+export-import+helpdesk+/Useful+links), створений за підтримки Представництва України при Європейському Союзі. Він надає можливість українським компаніям звертатися до фахівців торгово-економічного департаменту Представництва за консультаціями та допомогою. Розпочинає роботу Офіс із просування експорту (ExportPromotion Office), створений восени 2016 р. при МЕРТ за підтримки Western NIS EnterpriseFund (WNISEF) та громадської спілки "Фонд підтримки реформ в Україні" (http://www.epo.org.ua/). При Мінагрополітики вже працює центр підтримки аграрного експорту до країн ЄС (www.agritrade-ukraine.com).

Крім того, інформацію щодо можливостей експорту в ЄС можна отримати на таких ресурсах:

  • офіційний інтернет-ресурс Європейської комісії для підтримки бізнесу (www.exporthelp.europa.eu) — про умови експорту до ЄС для різних видів продукції;
  • спеціальний роздiл на сайті Єврокомісії (http://bit.ly/EU_Quotas) — про актуальний залишок квот;
  • Enterprise Europe Network (http://een.ec.europa.eu/) — інформаційна мережа в рамках Програми ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)", що надає послуги з пошуку партнерів за кордоном, сприяє розвитку інновацій і трансферу технологій (охоплює ключові бізнес-асоціації й торговельні палати більш ніж
  • 50 країн світу). Актуальні контакти партнерів консорціуму EEN-Ukraine доступні на сайті http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8dc8c0b0-4e27-409c-b90e-f076ab2a27d8&title=ProgramiPidtrimkiPidprimtsiv;
  • База даних ЄС "Умови експорту до ЄС" (http://exporthelp.europa.eu/thdapp/AR_RU_pdf/DGTrade_EH_main_document_RU.pdf).
Наостанок хотілося б почути Ваш прогноз щодо того, коли тимчасовий порядок застосування зони вільної торгівлі з Україною стане постійним і буде схвалений усіма країнами Євросоюзу.

— Коли всі країни ЄС ратифікують Угоду про асоціацію, тоді й буде ухвалено відповідне рішення Ради ЄС. Європейський парламент,
27 країн — членів ЄС і Україна вже ратифікували Угоду. Залишилися Нідерланди, які через референдум затримали процес ратифікації. Ми підтримуємо процес пошуку рішення в рамках ЄС щодо завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, підтримуємо контакти з Нідерландами. Сподіваємося, буде знайдено компромісне рішення, яке влаштує і Україну, і ЄС. Доти торговельні положення Угоди про асоціацію діятимуть у тимчасовому режимі.

 

Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати