【Консультація】Основні засоби за МСБО та П(С)БО: 7 головних відмінностей
Рубрики
16.04.2018 | 09:01
377 0 МСФЗ

Компанії, які змушені перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності, зараз мають чимшвидше з ними ознайомитися. Ні для кого не є таємницею, що найкраще сприйняття інформації відбувається в порівнянні. А тому, щоб допомогти вам зрозуміти основні аспекти складання фінзвітності за МСФЗ, ми відкриваємо серію публікацій, у яких порівняємо основні підходи до обліку за П(С)БО та МСБО (МСФЗ). Розпочнемо з найпоширенішого — основних засобів.

Нацстандарти мають бути розроблені на основі міжнародних (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV). Та, в дійсності, не все так ідеально.

Справді, багато норм МСБО 16 "Основні засоби" знайшли своє віддзеркалення в національному П(С)БО 7 "Основні засоби". Однак є й чимало відмінностей. Усю картину підходів до обліку основних засобів (далі — ОЗ) за П(С)БО та МСБО (МСФЗ) знайдете в електронному додатку до цього номера на сайті dodatok.vobu.ua. Наразі ж зупинимо увагу на кількох цікавих відмінностях у підходах до обліку ОЗ у національних та міжнародних стандартах.

Відмінність 1. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА)

П(С)БО. За приписами нацстандарту МНМА вирізняють в окрему підгрупу, що входить до складу групи "Інші необоротні матеріальні активи".

Підприємства можуть встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА (п. 5 П(С)БО 7). Можливе використання спрощеної методики амортизації (п. 27 П(С)БО 7). У такому разі МНМА переоцінці не підлягають (п. 16 П(С)БО 7).

МСБО (МСФЗ). Міжнародні стандарти не містять спеціальних вимог щодо обліку МНМА. Ознака "малоцінності", задекларована в назві підгрупи, може свідчити про несуттєвість даної статті.

Пояснення. Відповідно до § 31 МСБО 1 "Подання фінансової звітності" підприємству не потрібно надавати конкретне розкриття, що його вимагає МСФЗ, якщо така інформація є несуттєвою. Це положення зазвичай тлумачиться таким чином: "...вимоги МСФЗ не застосовуються до статей, що є "несуттєвими"[1].

Отже, керівництво підприємства, яке звітує за МСФЗ, може самостійно визначити облікову політику щодо МНМА.

Відмінність 2. Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи

П(С)БО. Нацстандарт відносить незавершені капінвестиції в необоротні матеріальні активи до складу ОЗ (п. 1 П(С)БО 7). У балансі їх наводять окремо від основних засобів як самостійну статтю необоротних активів.

У бухобліку такі капінвестиції відокремлені від основних засобів: їх обліковують не на рахунку 10 "Основні засоби", а на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Крім того, у п. 4 П(С)БО 7 наведено спеціальну дефініцію терміна "капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи". Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у т.ч. необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Капітальні інвестиції амортизації не підлягають (п. 22 П(С)БО 7). А в примітках до фінзвітності слід розкрити інформацію про суму кап­інвестицій в ОЗ за звітний рік (п. 37.3 П(С)БО 7).

МСБО (МСФЗ). Обліку та звітування за цією статтею в міжнародних стандартах не стандартизовано. Утім практика склалася так, що "...підприємства, що застосовують МСФЗ, звичайно, відображують незавершене будівництво у складі основних засобів"[2].

Пояснення. Спеціалісти Мінфіну неодноразово висловлювали думку про те, що незавершені капітальні інвестиції не є об'єктами ОЗ, обліковуються в окремій групі, а також їх вартість не підлягає переоцінці та амортизації (див. листи від 13.06.07 р. № 31-34000-30/23-4118/4425, від 15.04.13 р. № 31-08410-07-29/12008).

Інструкція № 291 описує методику використання необоротного рахунку 15 у ситуації, коли будується актив, призначений для продажу. Параграф 66 МСБО 1 вважає утримання активу в основному з метою продажу ознакою його поточного характеру.

Відмінність 3. Фінансовий елемент у вартості ОЗ

П(С)БО. Як стверджує загальне правило: фінансові витрати не включають до первісної вартості ОЗ, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінвитрат, які включають до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 (п. 8 П(С)БО 7)). Немає спеціальних правил обліку для операцій купівлі ОЗ на умовах відтермінування платежу.

МСБО (МСФЗ). Передбачено спеціальне правило для операцій купівлі ОЗ із відтермінуванням платежу — § 23 МСБО 16. За ним, якщо платіж відкладають на строк довший ніж звичайний строк кредиту, різниця між грошовим еквівалентом ціни і загальними виплатами визнається як відсотки за період кредиту (якщо такі відсотки не капіталізують згідно з МСБО 23).

Відмінність 4. Первісна оцінка безоплатно отриманих ОЗ

П(С)БО. Згідно з п. 10 П(С)БО 7 первісна вартість безоплатно отриманих ОЗ дорівнює їх справедливій вартості на дату їх отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

При цьому Інструкція № 291 визначає: при отриманні активу збільшується додатковий капітал. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаних об'єктів необоротних активів (окрім землі) і при вибутті таких активів і землі. Списання капіталу визнається за статтею інших доходів.

МСБО (МСФЗ). Спеціальних положень щодо оцінки немає.

Пояснення. Відповідно до § 15 МСБО 16 об'єкт ОЗ, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю. Елементи собівартості наведено в § 16 МСБО 16: витрати на придбання, доставку та встановлення плюс оцінка рекультиваційного забезпечення. Оскільки витрат при придбанні безоплатних ОЗ не було, то, формально кажучи, у них може й не бути собівартості.

Через це деякі фахівці радять при переході на МСФЗ списувати з балансів безоплатно отримані ОЗ[3].

З іншого боку, якщо критерії визнання активу дотримуються, ОЗ можуть бути визнані, навіть якщо витрат на придбання немає (§ 4.1.4 Концептуальної основи міжнародних стандартів).

Відповідно до п. 1.5 Порядку бухобліку гуманітарної допомоги, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.12.99 р. № 298, оприбуткування та списання безоплатно отриманих необоротних активів відображають не через капітал, а через зобов'язання (цільове фінансування). Це відбувається одночасно з відображенням нарахованої суми амортизації об'єктів, отриманих за рахунок гуманітарної допомоги. Щомісяця на таку саму суму дебетується рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надхо­дження" і кредитується субрахунок 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів".

Така схема обліку в цілому схожа на схему обліку, установлену для державних грантів § 17 МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу".

Відмінність 5. Оцінка первісної вартості об'єкта ОЗ, отриманого в обмін на інший об'єкт

П(С)БО. Первісна вартість об'єкта ОЗ, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта ОЗ (п. 12 П(С)БО 7). Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта ОЗ, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта ОЗ, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну (п. 13 П(С)БО 7).

МСБО (МСФЗ). Спеціальних положень щодо оцінки немає. МСБО 16 не оперує поняттям "подібності" основних засобів.

Пояснення. Собівартість ОЗ, отриманих у результаті обміну, ґрунтується на аналізі комерційної сутності операції обміну (§§ 24—26 МСБО 16). Якщо операція обміну не має комерційної суті, то вартість придбаного за таким бартерним контрактом об'єкта визнають за балансовою вартістю переданого активу (§ 24 МСБО 16). Якщо ж бартерна угода має комерційну суть, то отриманий об'єкт ОЗ доведеться оцінити за справедливою вартістю. Та якщо останню визначити неможливо, то вартість отриманого об'єкта оцінюють на рівні балансової вартості переданого активу (§ 24 МСБО 16).

Відмінність 6. Механізм переоцінки ОЗ

П(С)БО. Індексаційний: коригування первісної вартості та суми зносу (п. 17 П(С)БО 7). Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу ОЗ заносять до регістрів їх аналітичного обліку (п. 18 П(С)БО 7). Докладніше про особливості переоцінки за нацстандартами читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік"  № 12 за 2018 р. на стор. 9.

МСБО (МСФЗ). Передбачено два варіанти (§ 35 МСБО 16):

  • варіант 1 — коригування валової вартості ОЗ (у т.ч. за допомогою індексування) та накопиченої амортизації;
  • варіант 2 — метод "згортання": виключення накопиченої амортизації з валової вартості ОЗ та подальша переоцінка.

Пояснення. Відображення результатів переоцінки в аналітичному обліку в МСБО 16 не регламентовано. Міжнародні стандарти взагалі не спрямовані на стандартизацію облікових процедур. Деякі рекомендації щодо переоцінки за МСФЗ знайдете в газеті "Все про бухгалтерський облік"  № 12 за 2018 р. на стор. 14.

Відмінність 7. Амортизація, якщо ОЗ тимчасово не експлуатують

П(С)БО. Згідно з п. 23 П(С)БО 7 нарахування амортизації зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта ОЗ.

МСБО (МСФЗ). Відповідно до § 55 МСБО 16 амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю.

Більше про підходи до обліку основних засобів за національними та міжнародними стандартами читайте в електронному додатку до цього номера на сайті dodatok.vobu.ua.

Іван ЧАЛИЙ, к.е.н., м. Харків


[1] МСФО: точка зрения КПМГ. 2015/2016. — М.: Альпина Паблишер, 2016, с. 21. 

[2] Голов С. МСФЗ у форматі Мінфіну. Бухгалтерський облік і аудит. 4/13, с. 5.

[3] Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку. Монографія. — К.: Центр учбової літератури, 2007, с. 212. 

МСФО: точка зрения КПМГ. 2015/2016. — М.: Альпина Паблишер, 2016, с. 21.
Голов С. МСФЗ у форматі Мінфіну. Бухгалтерський облік і аудит. 4/13, с. 5.
Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку. Монографія. — К.: Центр учбової літератури, 2007, с. 212.
Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати