(франц. apostille - помітка на полях, примітка, рекомендаційна приписка, постскриптум)
спеціальний штамп, який, відповідно до Гаазької конвенції 1961 р., ставиться на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць Конвенції. Апостиль звільняє ці документи від необхідності дипломатичної чи консульської легалізації. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і справжність печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ (ст. 5 Конвенції).
Офіційними документами, за Конвенцією, є, зокрема: документи, які надходять з нотаріату, адміністративних і судових органів; свідоцтва про реєстрацію актів громадянського стану; документи, що надходять від органу або посадової особи, які підлягають юрисдикції держави і підпис на яких може бути засвідчений шляхом апостиля без попереднього засвідчення підпису нотаріусом. Конвенція не поширюється на документи, які видаються дипломатичним або консульським агентам, а також на адміністративні документи, що безпосередньо стосуються комерційної або митної операції (ст. 1). Кожна держава - учасниця Конвенції призначає органи, яким надаються повноваження на проставлення апостиля. Вона сповіщає про це Міністерство закордонних справ Нідерландів у момент передачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти (ст. 6). Апостиль повинен відповідати зразку, що додається до Конвенції, і може бути складений офіційною мовою органу, який видає його.
Загальновживаний юридичний термін