Коли за договором виникає право власності на торговельну марку

Підприємство передає (відчужує) право власності на торговельну марку іншій юр­особі. Зміни до офіційного бюлетеня "Промислова власність" внесені, але дату змін не видно, інформації про зміну власника торговельної марки немає.
Якою буде дата переходу права власності?

Запитання з редакційної пошти

ВІДПОВІДЬ: Датою переходу права власності на торговельну марку вважається дата внесення відповідних змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі — Реєстр).

Якщо ми вас правильно зрозуміли, передання права власності на торговельну марку відбувається на підставі договору про відчуження майнових прав. Адже саме належність особі майнових прав на торговельну марку, передбачених ст. 495 Цивільного кодексу України  (далі — ЦКУ), свідчить про те, що така фіз- чи юрособа має право нею розпоря­джатися. А належність особі майнових прав підтверджує, зо­крема, свідоцтво на знак для товарів і послуг. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору (п. 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і по­слуг" від 15.12.93 р. № 3689-XII, далі — Закон № 3689). А відповідно до п. 9 ст. 16 цього-таки Закону договір про передачу права власності на знак вважається дійсним, якщо укладений у письмо­вій формі та підписаний усіма сторонами. Законописно передбачено, що сторона договору має право проінформувати невизначене коло осіб про передачу права власності на знак. Таке інформування здійснюють шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

Здавалося б, з огляду на це можна дійти ви­сновку, що момент переходу майнових прав (права власності) на торговельну марку ви­значає саме договір, а публікація інформації в офіційному бюлетені та внесення її в Реєстр мають суто інформативний характер. Тим паче, ні ЦКУ, ні Закон № 3689 безпосередньо не містять норму, згідно з якою майнові права на попередньо зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), відчужені за договором, виникають із моменту їх реєстрації в Реєстрі. Відповідно, момент переходу права власності має визначати саме договір (наприклад, із моменту укладення договору чи з моменту повної оплати за відчужені права).

Але насправді це не так. Бо відповідно до ч. 2 ст. 1114 ЦКУ факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх держ­реєстрації, підлягає держ­реєстрації.

«...Дату внесення до Реєстру відомостей про передачу права власності на торговельну марку реєстраційний орган зазначить у відповідному рішенні...»

Свою позицію з цього питання сформулював Пленум Вищого господарського суду України. Вона наведена в п. 67 постанови "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.12 р. № 12.

Пленум ВГСУ зазначив: "…оскільки право інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку) набувається з моменту відповідної реєстрації, то й договір про передання виключних майнових прав на такий об'єкт хоча й має виконуватися сторонами з моменту його підписання, але безпосередньо не надає новому власникові виключних майнових прав на знак для товарів і послуг (торговельну марку), які переходять до нього лише з моменту здійснення державної реєстрації. Якщо така реєстрація не відбулася, особа, якій за договором передавалося право власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку), не набуває права власника за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг (виділено авт. — Г. С.)"

Відтак потрібно визначити, коли саме відбувається публікація в бюлетені та внесення до Реєстру відомостей про передачу права власності на знак. Для цього звернемося до Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і по­слуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і по­слуг, затвердженої наказом Міносвіти України від 03.08.01 р. № 576 (далі — Інструкція № 576).

Відповідно до її п. 3.2 державна служба[1] приймає рішення про публікацію та внесення до Реєстру протягом двох місяців від дати надходження до неї заяви та правильно оформлених документів, що до неї додаються, готує відомості для публікації в бюлетені та вносить відомості до Реєстру. Один примірник такого рішення надсилається заявнику (на адресу, зазначену в заяві). До того ж, судячи з форми цього рішення (див. додаток 4 до Інструкції № 576), у ньому має бути зазначено дату публікації та реєстрації відомостей про передачу права власності на знак у Реєстрі. Ця дата і буде моментом здійснення держреєстрації, з яким пов'язується перехід права власності на торговельну марку (знак для товарів і по­слуг).

Гліб САЗОНОВ, юрист, м. Київ

 


[1] Державну службу інтелектуальної власності було ліквідовано. З 18.05.17 р. її функції здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (відповідно до постанови КМУ від 11.05.17 р. № 320).

 

Державну службу інтелектуальної власності було ліквідовано. З 18.05.17 р. її функції здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (відповідно до постанови КМУ від 11.05.17 р. № 320).

 

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати