"Made in Ukraine": які бонуси дарує експортерам Пан-Євро-Мед

Минулого року Україна прийняла рішення приєднатись до т.зв. Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі — Конвенція, Пан-Євро-Мед). Оскільки суб'єкти ЗЕД уже користуються благами Конвенції із Євросоюзом, визнання Пан-Євро-Мед стало для них приємним бонусом. Отож, чим же така особлива ця Конвенція та які корисні норми вона передбачає — розповімо далі.

Коли в Україні запрацює Конвенція

Наприкінці минулого року, а саме — у листопаді 2017 р., Верховна Рада України прийняла Закон України "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" від 08.11.17 р. № 2187-VIII. А 12.12.17 р. цей Закон набув чинності. Детально про впровадження Пан-Євро-Мед в Україні ми розповідали в газеті "Все про бухгалтерський облік"  № 109 за 2017 р. на стор. 24.

Щоб Конвенція набула офіційного статусу в нашій державі, Україна повинна передати інструмент про приєднання Депозитарію Конвенції — Раді ЄС. Інструмент має супроводжуватися текстом Конвенції в перекладі на державну мову.

Так, 20.12.17 р. інструмент про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження було передано до Депозитарію Конвенції — Генерального Секретаріату Ради ЄС. Таким чином, Україна набуде повноправної участі в Конвенції вже з 1 лютого 2018 р. На практиці це означає, що українські товаровиробники починаючи з лютого 2018 року зможуть використовувати цей інструмент у міжнародній торгівлі.

Суть принципу діагональної кумуляції

Пан-Євро-Мед установлює уніфіковані правила походження для торгівлі товарами у пан-євро-середземноморському регіоні та дозволяє посилювати економічну інтеграцію й торговельні зв'язки. Головний позитив Конвенції для українського товаровиробника — це розширення обсягу безмитного експорту товарів, вироблених в Україні, як до країн Євросоюзу, так і до інших країн, які приєдналися до Конвенції.

Натомість суть ініціативи Пан-Євро-Мед полягає в тому, що країни — учасниці Конвенції в рамках угод про вільну торгівлю використовують ідентичні преференційні правила похо­дження товарів на основі принципу діагональної кумуляції. Тобто товари, що отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження.

Важливо: кумуляція може застосовуватись, якщо країни кінцевого виробництва та кінцевого призначення уклали угоди про зону вільної торгівлі, що містять ідентичні правила визначення походження, з усіма країнами, які беруть участь у набутті статусу походження, тобто з усіма тими країнами, з яких походять усі матеріали, що використовуються.

Підприємство виробляє одяг, приміром, здійснює пошив пі­джаків. Більшу частину сировини для пошиття цих піджаків (тканину, ґудзики, підкладки тощо) український товаровиробник закуповує в Молдові. Після пошиття в Україні такого одягу цей український товаровиробник зможе експортувати піджаки, скажімо, до країн ЄС без сплати мита. Адже використання молдовської сировини не призведе до втрати українськими піджаками статусу походження з України. Це і є принцип діагональної кумуляції в дії на практиці.

Проте не слід забувати, що для застосування діагональної кумуляції в рамках Конвенції необхідно дві УМОВИ:

1) Україна має приєднатися до Конвенції (уже здійснено);

2) Україна має укласти окремі Угоди про зони вільної торгівлі з тими сторонами Конвенції, з якими буде здійснюватися преференційна торгівля та застосовуватися кумуляція.

«...Україна стане повноправним учасником Конвен­­ції вже з 1 лютого 2018 р....»

Повертаючись до прикладу з Молдовою та піджаками, констатуємо виконання ДВОХ УМОВ для застосування принципу діагональної кумуляції:

1. Україна приєдналася до Конвенції.

2. Україна уклала угоди про зону вільної торгівлі: а) з Молдовою; б) з ЄС.

На сьогодні учасниками Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження є 50 країн:

  • країни ЄС (28 країн-учасниць);
  • країни ЄАВТ (Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Ісландія);
  • учасники Барселонського процесу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, Туреччина);
  • учасники Процесу стабілізації та асоціації ЄС (Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Косово);
  • Фарерські острови;
  • Молдова;
  • Грузія (у процесі приєднання).

Для України принцип діагональної кумуляції в рамках Конвенції діє для 35 країн (з якими в нас є договори про зону вільної торгівлі):

  • країни ЄС[1] (усі 28 країн);
  • країни ЄАВТ[2] (Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Ісландія);
  • Чорногорія[3], Македонія[4], Молдова[5].

А в найближчому майбутньому для України принцип діагональної кумуляції в рамках Конвенції запрацює ще з 3 країнами:

  • Грузією (після її приєднання до Конвенції, позаяк між цією країною та Україною діє зона вільної торгівлі[6]);
  • Туреччиною (наразі йдуть переговори про укладення зони вільної торгівлі з Україною);
  • Ізраїлем (також ідуть перемовини про зону вільної торгівлі з Україною).

З іншого боку, відповідну перевагу щодо експорту своєї продукції в Україну отримають й екс­портери країн — учасниць (Договірні сторони) Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Правила походження в рамках Конвенції

Після приєднання України до Пан-Євро-Мед, наприклад, торгівля з країнами Євросоюзу здійснюватиметься вже згідно з правилами походження товарів, що передбачені в Регіональній конвенції (до приєднання України до Конвенції в торгівлі з країнами ЄС діяли правила двосторонньої кумуляції, закріплені в Протоколі 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). На цих самих правилах, але з деякими нюансами, базується й торгівля з країнами ЄАВТ та іншими учасниками Конвенції, з якими в України є укладені угоди про зону вільної торгівлі. Отож, з'ясуємо, які правила походження закріплює Пан-Євро-Мед.

У рамках Конвенції такі продукти вважаються такими, що вироблені в Договірній стороні при експорті в іншу Договірну сторону:

  • товари, цілком вироблені в певній країні;
  • товари, отримані в Договірній стороні, включаючи товари, які не були повністю там вироблені, за умови що ці матеріали пройшли достатню обробку та переробку в цих Договірних сторонах;
  • майно, що виробляється в Європейському економічному просторі (ЄЕП). Такі товари повинні розглядатися як вироблені в ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні чи Норвегії (сторони ЄЕП) при експорті, відповідно, з Євросоюзу, Ісландії, Ліхтенштейну чи Норвегії до договірної країни, крім учасників ЄЕП. Це правило діє лише за умови, що угоди про вільну торгівлю застосовуються між договірною країною — імпортером і учасниками ЄЕП.

Товари, цілком вироблені в певній країні

Принцип віднесення товарів, які вважаються цілком виробленими в певній договірній країні, що зазначені в цій Конвенції, мало чим відрізняється від загальноприйнятих положень, що передбачені в інших угодах про зони вільної торгівлі чи конвенціях про правила походження товарів.

Так, деякі товари повинні вважатися цілком виробленими в Договірній стороні, якщо експортуються в іншу Договірну сторону, наприклад:

  • мінерали, видобуті з їх надр чи морського дна;
  • продукти рослинного походження, зібрані на території країни;
  • живі тварини, народжені та вирощені на території країни;
  • продукція, одержана з тварин, вирощених на території країни;
  • продукція, отримана шляхом мисливства або рибальства на території країни;
  • товари від морського рибного промислу та інша продукція, отримана поза територіальними водами Договірної сторони — експортера її суднами, та ін.

Достатньо оброблені або перероблені товари

Визначення країни походження товарів у разі їх переробки має свої особливості.

ПО-ПЕРШЕ Стаття 5 Доповнення І до Кон­венції зазначає, що товари, які не є повністю отриманими, повинні вважатися достатньо обробленими та переробленими при виконанні умов, викладених у Додатку II до Конвенції. У цьому Додатку зафіксовано код гармонізованої системи, опис товару та критерії достатньої переробки, тобто технологічні дії та обробка, що впроваджуються для матеріалів іншого походження, які набувають статусу товарів, що походять із певної країни.

Згадані вище умови вказують на обробку або переробку, яку необхідно виконати з матеріалами іншого походження, що використовуються у виробництві. Ці умови можуть бути застосовані тільки до вказаних матеріалів.

Тому якщо товар А, який набув статусу похо­дження шляхом виконання умов, зафіксованих у Додатку ІІ, використовується для виготовлення товару Б, то умови, що застосовуються до товару Б, не застосовуються до товару А (який входить до складу товару Б). Також не має значення, чи використовувалися для виготовлення першого товару матеріали іншого походження.

ПО-ДРУГЕ Матеріали іншого походження, які згідно з умовами з Додатка II до Конвенції не повинні використовуватися для виробництва товарів, усе ж можуть використовуватися за таких умов:

  • їх сукупна вартість не перевищує 10% від ціни товару на умовах EXW (франко-завод);
  • будь-які гранично максимальні значення відсотків, наведені в переліку для матеріалів іншого походження, не перевищуються в результаті застосування цього пункту.

Щоправда, ця умова не застосовується до товарів, що підпадають під дію груп 50—63 Гармонізованої системи.

Недостатня обробка чи переробка

Деякі операції, як наказує ст. 6 Доповнення І до Конвенції, повинні вважатися такими, що не надають достатнього рівня обробки або переробки для підтвердження статусу товарів, що походять із певної країни. При цьому не має значення, чи виконуються вимоги щодо достатньої обробки чи переробки товару, які ми зазначили в попередньому абзаці. Мовиться, зокрема, про такі операції:

  • операції для забезпечення збереження товарів у належному стані під час транспортування та зберігання;
  • розкриття та збирання упаковки;
  • миття, очищення, видалення пилу, окису, мастила, фарби або іншого покриття;
  • прасування та пресування текстилю;
  • прості операції з фарбування та полірування;
  • вилущення, часткове або повне відбілювання, полірування та шліфування зернових та рису;
  • операції з фарбування цукру або формування рафінованого цукру;
  • лущення, виймання кісточок та відлущування фруктів, горіхів та овочів;
  • просте змішування продукції одного чи різних видів;
  • змішування цукру з будь-яким матеріалом;
  • просте збирання частин виробів для отримання цілого виробу або розбирання товарів на частини;
  • поєднання двох чи більше операцій, зазначених вище;
  • забій тварин тощо.

Усі операції, які здійснюються в Договірній стороні — експортері з цим товаром, повинні розглядатися разом при визначенні того, чи слід вважати обробку або переробку такого товару недостатньою.

Принцип діагональної кумуляції & походження

Вище ми згадували про головну особливість Конвенції — принцип діагональної кумуляції. У самому тексті документа він регулюється в ст. 3 Доповнення І та має декілька особливостей.

ПО-ПЕРШЕ Товари вважаються такими, що походять із Договірної сторони — експортера, при експорті до іншої Договірної сторони, якщо такі товари там отримані, включаючи матеріали, виготовлені у Швейцарії (у т.ч. Ліхтенштейні), Ісландії, Норвегії, Туреччині чи Європейському Союзі.

При цьому важливо, аби виконувалась умова: обробка або переробка, здійснена в Договірній стороні — експортері, виходить за межі операцій недостатньої обробки або переробки (пакування, лущення, прасування тощо). Тобто такі матеріали необов'язково мають піддаватися достатній обробці або переробці.

ПО-ДРУГЕ Товари вважаються такими, що походять з Договірної сторони —експортера при експорті до іншої Договірної сторони, якщо такі товари там отримані, а матеріали для їхнього виробницт­ва надходили з Фарерських островів, чи будь-якої іншої країни — учасниці Барселонського процесу, крім Туреччини, чи будь-якої Договірної сторони, крім Швейцарії (включаючи Ліхтенштейн), Ісландії, Норвегії, ЄС. У такому разі також діє умова про те, що обробка або переробка, здійснена в Договірній стороні — експортері, вийшла за межі операцій недостатньої обробки або переробки (пакування, лущення, прасування тощо). Аналогічно — такі матеріали необов'язково мають піддаватися достатній обробці або переробці.

ПО-ТРЕТЄ Якщо обробка або переробка, здійснена в Договірній стороні — експортері, не виходить за межі операцій недостатньої обробки або переробки (пакування, лущення, прасування тощо), отримані товари матимуть походження Договірної сторони — експортера лише за умови, що додана вартість є більшою, ніж вартість матеріалів, які використані при виробництві в одній з інших Договірних сторін.

У разі невиконання вищезазначених умов отримані товари матимуть походження Договірної сторони, яка має найвищу вартість матеріалів, що використовувались при виробни­цтві в Договірній стороні — експортері.

ПО-ЧЕТВЕРТЕ Продукти, вироблені у Договірних сторонах, які не підлягали жодній обробці або переробці в Договірній стороні — експортері, зберігають своє походження, якщо вони експортуються до однієї з Договірних сторін.

Пряме транспортування як умова преференційного режиму

Доволі важливою умовою застосування преференційного режиму в рамках Пан-Євро-Мед є умова прямого транспортування, тобто транспортування вироблених товарів безпосередньо між або через територію Договірних сторін, у яких застосовується кумуляція.

Водночас товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (у разі потреби) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання. І при цьому з цими товарами не повинні виконуватись жодні операції, окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження їх в належному стані.

Підтвердженням виконання цих умов є документи, що мають бути надані митним органам Договірної сторони — імпортера, а саме:

  • єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів із країни експорту з Договірної сторони — експортера через країну транзиту, або
  • сертифікат, виданий митними органами країни транзиту з повним описом транспортованих товарів. У ньому зазначають дати розвантаження та перевантаження товарів і, за необхідності, назви суден або інших використаних транспортних засобів; а також з підтвер­дженням умов перебування цих товарів у країні транзиту. 

За відсутності вищевказаних документів ви можете використати будь-які документальні свідчення, що містять необхідні дані.

Микола ЛАРІН,
керівник проектів Асоціації експортерів
та імпортерів "ЗЕД", експерт у сфері міжнародної торгівлі 

 


 

[1] Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом від 16.09.14 р.

[2] Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.10 р.

[3] Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18.11.11 р.

[4] Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.01 р.

[5] Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю від 29.08.95 р. 

[6] Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.95 р.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом від 16.09.14 р.
Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.10 р.
Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18.11.11 р.
Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.01 р.
Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю від 29.08.95 р.
Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.95 р.

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати