Переоцінка основних засобів: 5 кроків до успіху

Чи не кожен бухгалтер вряди-годи має справу з переоцінкою, навіть, попри те, що така процедура — добровільна. Причини для її проведення можуть бути різні: починаючи з різкого коливання цін на основні засоби (далі — ОЗ) та закінчуючи отриманням кредиту під його заставу. Зазвичай процес переоцінки досить клопіткий та потребує знань багатьох тонкощів. Саме для того щоби слово "переоцінка" більше не викликало жах в очах бухгалтерів, ми розробили чіткий покроковий алгоритм. Завдяки йому проведення переоцінки стане для вас дріб'язковою справою.

Насамперед згадаємо, у чому суть переоцінки та навіщо ж її проводять. Отож, головне завдання переоцінки — підігнати залишкову вартість конкретного ОЗ (чи групи ОЗ) до його справедливої вартості. Про це говорить п. 16 П(С)БО 7 "Основні засоби" та п. 34 Методрекомендацій № 561.

Ці самі пункти наштовхують на висновок: переоцінка ОЗ — справа абсолютно добровільна. Адже вони чітко кажуть: "...підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу". Тобто якщо необхідності, а може, й бажання потрапити в павутиння переоцінки у вас немає — проводити її ви не зобов'язані. Принаймні жоден пункт законодавства цього не вимагає.

З іншого боку — переоцінка ОЗ дозволяє показати у фінзвітності реальну картину щодо наявних на підприємстві ОЗ. А для користувачів фінзвітності (засновників, інвесторів, банку тощо), погодьтеся, це дуже важливо.

Якщо ж необхідність у переоцінці з'явилася, то, дотримуючись усіх правил її проведення, така справа не завдасть багато клопоту. Із чого ж почати?

Крок 1. Визначаємось з ОЗ, які потребують переоцінки

Для початку бухгалтеру варто подивитися навколо та вирішити, яким ОЗ на підприєм­стві не завадить переоцінка. І тут-таки треба бути уважними, адже в разі переоцінки об'єкта ОЗ на ту саму дату здійснюють переоцінку всіх об'єктів групи ОЗ, до якої належить цей об'єкт (п. 16 П(С)БО 7).

Аби зрозуміти, чи потребує ОЗ переоцінки, чи його може оминути така участь, потрібно визначити так звану межу суттєвості. Адже, як ми зазначали, переоцінці підлягають лише ті активи, залишкова вартість яких суттєво відрізняється від їх справедливої вартості. Власне, цей критерій і допоможе нам установити, що саме має місце: уцінка — у результаті якої зменшується первісна вартість ОЗ, чи дооцінка — первісна вартість ОЗ збільшується.

Загалом керівник підприємства вправі само­стійно встановлювати межу суттєвості для переоцінки ОЗ. Відповідний пункт потрібно прописати в наказі про облікову політику підприємства (див. лист Мінфіну України від 21.12.05 р. № 31-34000-10-5/27793, п. 2.1 р. ІІ Методрекомендацій № 635). Водночас для визначення критерію суттєвості підприємство може скористатися порадами Метод­рекомендацій № 561. Так, п. 34 останніх радить за поріг суттєвості для проведення переоцінки ОЗ "приймати величину, що дорівнює 1 відсотку чистого прибутку (збитку) підприємства, або величину, що дорівнює 10-відсот­ковому відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості".

Тож, пам'ятайте: уперше прийнявши рішення щодо переоцінки хоч одного ОЗ певної групи, надалі підприємство буде змушене переоцінювати й інші ОЗ цієї групи на кожну дату балансу. Звісно, за умови, що залишкова вартість таких ОЗ суттєво відрізнятиметься від їх справедливої вартості. Стосовно дати, на яку потрібно проводити переоцінку, тут її визначено більш ніж чітко — на дату балансу.

Дата балансу — дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду: 31 березня, 31 липня, 31 вересня, 31 грудня (п. 3 П(С)БО 6 "Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах").

До того ж рішення керівника підприємства щодо проведення переоцінки варто закріпити відповідним наказом керівника (зразок його заповнення знайдете в додатку до цього номера на сайті dodatok.vobu.ua). У ньому й необхідно зазначити дату проведення переоцінки та групу ОЗ, яку переоцінюватимуть. Після цього на кожну дату балансу доведеться слідкувати, щоб залишкова вартість переоціненої групи ОЗ суттєво не відрізнялася від її справедливої вартості, і якщо таке відхилення суттєве — провести переоцінку.

Зверніть увагу! Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо їх амортизують за методом 50% на 50% або за методом 100% (абз. 3 п. 16 П(С)БО 7). 
Крок 2. Визначаємо, хто проводить оцінку ОЗ

Ось якраз тут у підприємства й немає вибору. Бо для того щоби визначити справедливу вартість ОЗ, підприємство зобов'язане провести його експертну оцінку. А тому без послуг професійного оцінювача не обійтися. Про це чітко говорять ст. 7 Закону про оцінку майна та лист Мінфіну України від 26.03.09 р. № 31-34010-10/23-1462/1846: "...проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку (виділено авт. — А. А.)" Крім того, якщо підприємство вирішить закрити очі на доволі чітко сформульовану вимогу законодавства та ризикне провести оцінку ОЗ самостійно, — її визнають недійсною: "...оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною" (ст. 8 Закону про оцінку майна).

Поза тим, результати проведеної оцінки можуть затребувати контролюючі органи (ті самі податківці) або ж аудиторська фірма, якщо оцінка потрібна для цілей МСФЗ, тож до її проведення радимо поставитися з усією серйозністю.

Підтверджувати визначену справедливу (переоцінену) вартість ОЗ буде складений запрошеним експертом Звіт про оцінку (Акт оцінки). Останній міститиме, зокрема, висновки про вартість майна та перелік виконаних суб'єктом оціночної діяльності процедур з оцінки майна (ст. 12 Закону про оцінку майна).

Зауважимо: оскільки переоцінку проводять на дату балансу, то, відповідно, і у Звіті про оцінку бажано фіксувати саме цю дату.

Крок 3. Визначаємо суму переоцінки

Для того аби проведена переоцінка мала успіх, потрібно правильно розрахувати суму переоцінки. На щастя, нацстандарти для таких цілей розписали нам чітку формулу. Так, п. 17 П(С)БО 7 говорить: переоцінену первісну вартість і суму зносу об'єкта ОЗ визначають множенням, відповідно, первісної вартості й суми зносу на індекс переоцінки.

Своєю чергою, індекс переоцінкип) розраховують так:

Іп = Справедлива вартість ОЗ / Залишкова вартість ОЗ.

Після того як нам стало відомо значення індексу переоцінки, ми можемо визначити переоцінену первісну вартість (ПВп) та переоцінений знос (Зп):

ПВп = Первісна вартість х Індекс переоцінки;

Зп = Знос х Індекс переоцінки.

Тепер визначаємо зміну (Δ) первісної вартості та зносу внаслідок переоцінки:

ΔПервВ = Переоцінена первісна вартість (ПВп) - Первісна вартість;

ΔЗ = Переоцінений знос (Зп) - Знос.

І фінальним акордом буде визначення суми переоцінки залишкової вартості (Δ):

ΔЗалишкова вартість = Справедлива вартість - Залишкова вартість.

Зверніть увагу, якщо ОЗ раніше вже переоцінювали, то в ці формули підставляють первісну вартість та знос з урахуванням попередніх переоцінок.

Окрім цього, особливий порядок переоцінки мають ОЗ із нульовою залишковою вартістю. Для того щоб їх переоцінити, потрібно справедливу вартість додати до первісної (переоціненої) вартості. Водночас знос таких ОЗ не чіпають. Отож, у кінцевому результаті виходить, що переоцінена залишкова вартість "нульового" ОЗ дорівнюватиме його справедливій вартості на дату балансу.

До того ж, оскільки такі ОЗ будуть і надалі використовувати, норми нацстандартів вимагають визначити їх ліквідаційну вартість (абз. 2 п. 17 П(С)БО 7).

Крок 4. Фіксуємо результати переоцінки в первинці

Як і будь-яка інша операція, переоцінка ОЗ також потребує оформлення відповідного первинного документа. Раніше підприємства самостійно розробляли спеціальний документ, який підтверджував проведення переоцінки ОЗ. На практиці найчастіше це була "Відомість переоцінки основних засобів".

Сьогодні ж мінфінівці затвердили типову форму переоцінки — "Акт переоцінки основних засобів"[1] (зразок його заповнення знайдете на сторінках цього випуску). І хоча ця "переоціночна" форма первинки розроблена для бюджетних організацій, госпрозрахункові підприємства також можуть нею послуговуватися.

Зауважимо: Акт переоцінки ОЗ не обов'язково складати на дату балансу. Адже Акт оцінки від незалежного експерта підприємство однаково отримає не день у день. Навіть якщо бухгалтер оформить такий Акт на початку наступного звітного року (скажімо, на початку 2018 р.), результати переоцінки так чи інакше впливатимуть на показники фінзвітності за 2017 р. Адже в цьому полягає суть принципу нарахування (ст. 4 Закону про бухоблік).

До того ж змінену внаслідок переоцінки первісну вартість ОЗ та суму зносу фіксують у регістрах аналітичного обліку (п. 18 П(С)БО 7). Отже, відповідні зміни потраплять до інвентарної картки обліку ОЗ, Книги обліку ОЗ та відомості обліку необоротних активів і зносу (п. 35 Методрекомендацій № 561).

Крок 5. Відображаємо результати переоцінки в бухобліку

І на завершення: найважливішим кроком переоцінки, задля якого й здіймався весь галас, є правильне перенесення її результатів на рахунки обліку та до рядків фінзвітності. На цьому етапі все залежатиме від того, що ж ми отримали: переоцінку, дооцінку та чи були вони першими для переоцінюваного ОЗ.

Для того щоб відображення переоцінки в обліку стало таким само легким, як і її проведення, ми підготували для вас наочні числові приклади та зразки оформлення всієї необхідної первинки. Тож гортайте сторінки далі, а наразі бажаємо, щоби ваша переоцінка пройшла як по маслу.

Альона АЛЄКСЄЄНКО,
консультант газети "Все про бухгалтерський облік"  

 


 

[1] Форму "Акта переоцінки основних засобів" затверджено наказом Мінфіну України від 13.09.16 р. № 818. 

[1] Форму "Акта переоцінки основних засобів" затверджено наказом Мінфіну України від 13.09.16 р. № 818.

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати