Продаємо товарний знак: як оформити податкову накладну

Наше підприємство передає право власності на торговий знак іншій юридичній особі.
Підкажіть, будь ласка, чи потрібно в цьому разі нараховувати ПДВ? А також як оформити податкову накладну, а саме:
— на яку дату виписати;
— що записати в графі 3;
— який код і в якій графі зазначити?

Запитання з редакційної пошти

ВІДПОВІДЬ: У разі передання (постачання) торгового (товарного) знака по­трібно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ і виписати податкову накладну на дату оформлення акта приймання-передачі покупцю Свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Тепер проаналізуємо питання докладніше. Спочатку, аби уникнути нестиковок, маленька ремарка: ВГСУ в п. 1.5 постанови пленуму від 17.10.12 р. № 12 звернув увагу на те, що терміни "знаки для товарів і послуг" і "торгові марки" хоча й відрізняються, але є тотожними. Тож у розглянутій ситуації їх відмінності значення не мають.

Податкові зобов'язання

Операцію з відчуження відповідно до договору майнових прав на попередньо зареєстровану торгову марку (знак для товарів і по­слуг) обкладають ПДВ згідно з п.п. 185.1, 186.1 Податкового кодексу України  (далі — ПКУ). Річ у тім, що на таке постачання не поширюються пільгові норми пп. 196.1.6 ПКУ, адже по­стачання (продаж) торгового знака не підпадає під визначення роялті з пп. 14.1.225 ПКУ.

Передостанній абзац згаданого підпункту не відносить передання виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності до роялті. Своєю чергою, ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України  (далі — ЦКУ) до об'єктів права інтелектуальної власності відносить, зокрема, торгові марки (знаки для товарів і послуг).

Тому в цьому разі правильне оформлення податкової накладної важливе не лише для по­стачальника, а й його контрагента.

Дата виникнення податкових зобов'язань

Спершу про дату. Податкову накладну оформ­люють на дату виникнення податкових зобов'язань (п. 201.1 ПКУ).

У загальному випадку податкові зобов'язання з постачання товарів/послуг нараховують за першою подією (п. 187.1 ПКУ):

  • або на дату надходження коштів від покупця як оплата за товари/послуги, що підлягають постачанню;
  • або на дату відвантаження товарів, а для послуг — на дату оформлення документа, що засвідчує постачання послуг.

Як видно із запитання, першою подією є саме продаж (відчуження) торгової марки. 

Тому для товарів податкові зобов'язання по­трібно нарахувати на дату відвантаження, а для послуг — на підтверджений документально день їх надання.

То що собою являє товарний знак

З одного боку, з п. 5 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" випливає, що права на торгову марку (знаки для товарів і послуг) відносять до нематеріальних активів. А згідно з пп. 14.1.244 ПКУ нематеріальні активи — товари.

Що цікаво, з іншого боку, пп. 14.1.185 ПКУ  відносить операції передання прав на об'єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи до постачання послуг.

Ми вже згадували: торгова марка — це нематеріальний актив. Однак нам ліпше віднести передання прав на торгову марку до постачання послуг. Тим паче що пп. 14.1.185 ПКУ мовить конкретно про постачання послуг.

ДФСУ в листі від 12.09.16 р. № 19603/6/99-99-15-03-02-15, роз'яснюючи порядок нарахування ПДВ на операції передання прав на торгову марку за ліцензійним договором, посилається на пп. 14.1.185 ПКУ, відносячи подібну операцію до постачання послуг.

Виходить, якщо передання права власності на товарний знак — це постачання послуги, то податкові зобов'язання потрібно нарахувати на дату оформлення документа, що свідчить про постачання такої послуги.

Але що це за документ?

Як відомо, придбання права інтелектуальної власності на торгову марку підтверджує Свідоцтво України на знак для товарів і послуг (далі — Свідоцтво, ч. 1 ст. 494 ЦКУ, ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.93 р. № 3689-ХII, далі — Закон № 3689).

Власник Свідоцтва вільний передати будь-якій особі право власності на знак для товарів і послуг на підставі договору (ч. 7 ст. 16 Закону № 3689). Вважаємо, і в нашій ситуації датою виникнення податкових зобов'язань буде саме дата підписання акта передання Свідоцтва на підставі укладеного договору. Адже саме Свідоцтво дає право його власнику забороняти іншим особам використовувати зареє­стровану торгову марку без його дозволу, крім випадків правомірного використання торгової марки без його дозволу (ч. 3 ст. 157 Господарського кодексу України).

На нашу думку, податкову накладну слід виписувати на дату передання Свідоцтва (за актом).

Реквізити податкової накладної

Графа 2 "Номенклатура товарів/послуг продавця"

Контролери роз'яснюють: згідно з пп. "е" п. 201.1 ПКУ одні з обов'язкових реквізитів податкової накладної — опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість. При цьому обов'язковий реквізит "Номенклатура товарів/послуг" має відповідати формулюванню в первинних документах, якими супроводжують по­стачання таких товарів/послуг (див. лист ДФСУ від 02.03.17 р. № 4344/6/99-99-15-03-02-1). Тому в податковій накладній слід зазначити те найменування, яке фігурує в акті передання товарного знака ("товарний знак").

Графа 3 "код" 

У цій графі виділено дві підграфи: одна — для кодів, друга — для відмітки імпорту. Нас цікавлять графи 3.1 "код товару згідно з УКТ ЗЕД" і 3.3 "код послуги згідно з ДКПП".

Раніше ми встановили, що передання торгового знака, з точки зору ПДВ, — це постачання послуги. Та й із-поміж кодів УКТ ЗЕД коду для товарного знака не відшукати. Воно й зрозуміло, адже коди УКТ ЗЕД установлено з метою ЗЕД (імпорту-експорту товарів).

Водночас у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016:2010 у секції M "Послуги професійної, наукової й технічної діяльності" знаходимо код 70.22.40-00.00 "Знаки товарні й торгові марки".

Отже, код для торгового знака 70.22.40-00.00 фіксують у графі 3.3 податкової накладної.

Податковий кредит у покупця

Відповідаючи на запитання читача, ми не могли оминути увагою відображення в обліку податкового кредиту в покупця товарного знака.

Як і податкові зобов'язання, податковий кредит формують у загальному випадку за першою подією — оплатою або придбанням товарів/по­слуг (п. 198.1 ПКУ).

Але в нас товарний знак водночас для ПДВ-обліку є послугою, а в бухгалтерському сенсі — нематеріальним активом. Тобто покупець у своєму балансі відобразить його лише в разі переходу права власності — одержання повного контролю над придбаним активом. Це висновується з визначення П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств", точніше — з його п. 4, в якому сказано: датою придбання підприємства вважають дату переходу контролю над чистими активами й діяльністю підприємства, що купується. І, знову-таки, два боки питання.

З одного — начебто лише при переході права власності на товарний знак його покупець може відобразити податковий кредит. А як випливає з відповіді на запитання, опублікованої в цьому номері нашої газети на стор. 45, до покупця право власності перейде лише на дату реєстрації Свідоцтва на товарний знак у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі — Реєстр).

Але з іншого — для ПДВ-обліку це послуга. І податковий кредит відповідно до п. 198.1 ПКУ відображають на дату її отримання, тобто передання Свідоцтва.

Тому ми вважаємо, що, набуваючи прав на товарний знак, податковий кредит із ПДВ відо­бражають або на дату одержання відповідного Свідоцтва, або на дату перерахування перед­оплати, тобто ще до відображення цього нематеріального активу у своєму балансі.

Зауважимо: продавець товарного знака показує в бухобліку його реалізацію також на дату реєстрації відповідного Свідоцтва в Реєстрі.

Наталя АЛПАТОВА, 
консультант газети "Все про бухгалтерський облік"

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати