Розрахунок коригування на неплатника ПДВ: коли податкові зобов'язання зменшити неможливо

(Коментар до Індивідуальної податкової консультації ДФСУ від 16.11.17 р. № 2639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, далі — ІПК № 2639)

В ІПК № 2639 контролери розглянули декілька ситуацій, які вимагають коригування податкових зобов'язань постачальника. Усі ситуації, які фіскали удостоїли своєї уваги, об'єднує одна спільна ознака: покупець у минулому часі (а саме на дату складання податкової накладної, далі — ПН) не мав статусу платника ПДВ або ж узагалі не перебував у їхніх лавах ані на дату складання ПН, ані на дату оформлення розрахунку коригування (далі — РК).

Тож наведемо умовиводи митарів у концентрованому вигляді з нашими коментарями.

ПО-ПЕРШЕ Вони підтримують можливість коригування податкових зобов'язань у ситуації, коли покупець не був платником ПДВ на дату складання ПН, а на момент оформлення РК уже перебував у лавах платників ПДВ. Звісно, за наявності законодавчих підстав для складання такого РК, які містить ст. 192 Податкового кодексу України  (далі — ПКУ).

Контролери вважають: у такому разі в графі "Отримувач (покупець)" РК постачальнику слід зазначити "Неплатник", а в рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставити "100000000000". Цей РК підлягає реєстрації продавцем (п. 192.1 ПКУ, п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУвід 16.10.14 р. № 569).

Водночас звертаємо вашу увагу на протилежну ситуацію, коли на момент оформлення ПН покупець був зареєстрований платником ПДВ, а в періоді, коли виникли підстави для коригування, його реєстрацію анульовано.

Контролери категорично заперечують за таких обставин право продавця зменшити податкові зобов'язання (див. категорію 101.16 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу zir.sfs.gov.ua, далі — ЗІР). Вони вважають, що РК не можна виписати на покупця, реєстрацію якого анульовано. За такого підходу продавець, який залишається в лавах ПДВ, втрачає можливість зменшити податкові зобов'язання.

Водночас у разі, коли після постачання товарів/послуг покупцю — платнику ПДВ відбувається збільшення суми компенсації їх вартості, і при цьому на дату такого збільшення реєстрацію останнього анульовано, продавець має дієвий інструмент для збільшення податкових зобов'язань. Його запроваджено п. 13 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.15 р. № 1307від 31.12.15 р. № 1307.

Дана норма змушує продавця в такій ситуації скласти ПН. У рядку "Отримувач (покупець)" такої ПН він зазначає "Неплатник", у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляє умовний ІПН "100000000000", а в графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)" робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини "01".

Ось така узаконена несправедливість, протидіяти якій без залучення судових органів у жодному разі не вдасться.

ПО-ДРУГЕ Фіскали в ІПК № 2639 висловилися "за" зменшення податкових зобов'язань (після реєстрації постачальником РК) у ситуації, коли ПН було складено на неплатника ПДВ, а в подальшому такий покупець повернув неоплачений товар.

А от третій і останній висновок в ІПК № 2639, вочевидь, не на користь продавців. У ньому контролери заперечили можливість складання РК на зменшення податкових зобов'язань у разі часткового повернення авансу неплатнику ПДВ. При цьому фіскали покликаються на п. 192.2 ПКУ, який висуває спеціальну вимогу для здійснення коригування в операціях із неплатниками ПДВ — повний розрахунок, який передбачає як повернення товарів, так і повернення оплати.

Слід визнати, тривалий час контролери вміло грали на цій нормі, відмовляючи продавцям товарів/послуг у праві зменшувати податкові зобов'язання в разі, коли вони повертали аванс неплатнику ПДВ: буцімто не всіх вимог п. 192.2 ПКУ дотримано.

Але із часом таки погодилися: повернення авансу за непоставлений товар/ненадану по­слугу свідчить про розірвання угоди — купівлі-продажу або іншої. Відповідно, операція поставки товару не відбудеться. А тому зникає об'єкт обкладення ПДВ, ідентифікований за першою подією — авансом (п.п. 185.1, 187.1 ПКУ). Категорія 101.15 ЗІР і наразі містить консультацію саме такого змісту. Така сама позиція викладена в листі Міндоходів України від 17.10.13 р. № 13508/6/99-99-19-04-02-15.

Тому, сподіваємося: висновок ІПК № 2639 не свідчить про повернення до фіскального тлумачення даної норми. Тим паче що в ній вони стверджують: здійснити коригування неможливо у випадку повернення частини попередньої (авансової) оплати. Як розвиватимуться події із цього питання, ми обов'язково повідомлятимемо на сторінках нашої газети.

Олена КОВАЛЕНКО,
консультант газети "Все про бухгалтерський облік"

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати