Чи потрібно сплачувати єдиний внесок за дні лікарняного
Співробітниця звільнилася за власним бажанням 14.12.2020 р. і в цей же день відкрила лікарняний. Сьогодні вона його принесла на оплату. Лікарняний з 14.12 по 23.12. Чи має підприємство сплачувати ЄСВ за дні лікарняного, коли ця громадянка вже не працювала, тобто за дні з 15.12 по 23.12?

Відповідно до роз’яснень, що надаються ДПСУ, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особам після їх звільнення, не є базою нарахування ЄСВ. Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків.

Варто також зауважити, що перші п’ять днів непрацездатності оплачуються роботодавцем в межах трудових відносин, а починаючи з шостого — за рахунок ФСС. Тому якщо за 14.12.2020 р. працівниця отримала зарплату та відкрила листок непрацездатності по закінченні робочого дня, то за 14.12.2020 р. (і до 18.12.2020 р. включно) допомога по тимчасовій непрацездатності роботодавцем не повинна нараховуватися, а лише за період 19—23.12.2020 р. — за рахунок ФСС.

У цій ситуації з точки зору здорового глузду підприємство взагалі мало би бути не причетним до оплати листка непрацездатності. Але ж ми не фіксуємо в документах час (години і хвилини), коли працівник отримав трудову книжку та розрахункові, а норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-ХIV (далі — Закон № 1105) та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), прописані так, що дають змогу працівникам оспорювати цей момент.

Так, у ст. 19 Закону № 1105 сказано, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

А в п. 2.6 Інструкції № 455 обумовлено, що особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватися, за їх згодою, з наступного календарного дня.

І отримуємо ситуацію, що за бажанням працівника, який звернувся за листком непрацездатності після закінчення робочого дня (а в нашому випадку — після звільнення), листок непрацездатності може бути відкрито в той же день. А ст. 19 Закону № 1105 визначає, що коли страховий випадок настав у період роботи, у т.ч. у день звільнення (без уточнення, чи тривають ще в цей день трудові відносини), то листок має бути оплаченим.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати