Згідно з пп. 297.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої—третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Нормами пп. 14.1.36 ПКУ визначено, що господарською є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, що спрямована на отримання доходу і провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи зазначене, у разі тимчасового припинення господарської діяльності юридична особа — платник єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності своїх земельних ділянок не використовує, а тому не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку.

Отже, юридичні особи — платники єдиного податку — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах. На це, зокрема, вказують і податківці в категорії 112.01 ЗІР.

Відповідь редакції передплатнику газети «Все про бухгалтерський облік».У відповіді враховано норми законодавства станом на дату публікації.