Як повернутися з відрядження у місто в "червоній зоні"
18.08.2020 | 14:43

Консультація з газети "Все про бухгалтерський облік" № 76 за 17.08.2020 р. на стор. 32 - 33

Підприємство скерувало співробітника у відрядження для вирішення службових питань до міста N. Він туди приїхав залізницею, але назад нею повернутися вже не може, бо це місто включено до "червоної зони" у зв'язку з карантином. Як бути в такій ситуації? Чи можна компенсувати вартість зворотного залізничного квитка, якщо фактично співробітник повертатиметься автобусом чи попутною транспортівкою? Чи можна йому продовжити відрядження?

ВПЛИВ "ЧЕРВОНОЇ ЗОНИ" НА ВІДРЯДЖЕННЯ

  Український роботодавець та його працівники, як кішки: як їх не кинь, а вони все на лапи стають. Навіть під час карантину намагаються вихід шукати та "червоні зони" оминати. Але витуманимо, звідкіля ті "зони" взялися.

  Відповідно до постанови Кабміну від 22.07.2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 01.08.2020 р., залежно від епідеміологічної ситуації, усі регіони України поділено на декілька зон: зелену, жовту, помаранчеву і червону за рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19. При цьому, зокрема, у "червоній зоні" заборонено роботу громадського транспорту. У такий спосіб Уряд, хоч і невмисне, але підклав "свиню" подорожувальникам, які вирушили в дорогу до запровадження кольорових зон.

  Адже саме через запроваджене зонування України зоолог Михайло, який перебував у відрядженні в Києві, уже не міг повернутися додому до Тернополя залізницею, хоч і придбав зворотній квиток повної вартості. Тому що Тернопіль за час його відрядження включили до "червоної зони", і потяги там не зупинялись! Однак Михайло завчасно вийшов із потяга у Хмельницькому і звідти до Тернополя приїхав автобусом. До того ж вартість квитка з Хмельницького до Тернополя "Укрзалізниця" йому не повернула.

  Поза тим, на інших підприємствах траплялися ситуації, коли працівники не змогли придбати квиток до свого міста у "червоній зоні" і їм доводилося ще на кілька днів залишитися у місті відрядження, що тягне за собою добові за додаткові дні та витрати на проживання у відрядженні. Однак працівники, які часто їздять у відрядження, як биті собаки, знають, що вихід є, і завжди його шукають.

  Але ж як працівник має заповнити авансовий звіт, яку суму витрат має йому відшкодувати працедавець і чи можна продовжувати відрядження?

ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОЇЗД

  Нагадаємо: згідно зі ст. 121 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові вартість проїзду до місця призначення і назад.

  Для бюджетників певні особливості щодо витрат на проїзд встановлює Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59).

  Так, згідно з п. 6 Інструкції № 59 витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовують у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

  За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація підприємства може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самотужки вирішує питання про вибір виду
транспорту.

  Таким робом, працівникові бюджетного підприємства мають відшкодувати всі витрати на проїзд у зворотному напрямку, навіть ті, які виникли через запровадження у його місті "червоної зони". Себто в авансовому звіті Михайло
має зазначити повну вартість залізничного квитка на проїзд із Києва до Тернополя і вартість квитка з Хмельницького до Тернополя, а очільник підприємства затверджує такий звіт.

  Водночас, згідно з п. 5 Інструкції № 59, керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо транспортних витрат, які запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Отже, таким наказом очільник може визначити, у якій сумі відшкодовувати витрати зоолога Михайла на зворотній проїзд: у повній вартості залізничного квитка
та квитка на автобус, чи з певними обмеженнями. Навіть коли тих обмежень у складі загальної вартості витрат на відрядження — як шерсті з карася.

  Натомість порядок відшкодування витрат на проїзд на підприємствах недержавної власності передбачають у локальних нормативних документах підприємства (колективному договорі, Положенні про відрядження, трудових договорах тощо), норми яких можуть бути аналогічними до вимог Інструкції № 59. Відповідно до того, що передбачено в локальному нормативному акті підприємства, і має діяти працедавець. Якщо така ситуація не обумовлена (хто
ж міг знати про "червоні зони"?), її можна врегулювати окремим наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

ПРОДОВЖЕННЯ ВІДРЯДЖЕННЯ

  Стосовно продовження відрядження є невеличке упімнення1.

  Згідно з п. 7 Інструкції № 59 днем прибуття з відрядження вважається день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника, а дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.

  А що робити, якщо дата прибуття працівника не збігається з датою закінчення відрядження відповідно до наказу через ведмежу послугу Уряду — запровадження "червоної зони" та неможливість придбати квиток у зворотному напрямку?

  Для бюджетних підприємств відповідь знаходимо у п. 10 Інструкції № 59, а саме:

— з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі;

— рішення про продовження терміну відрядження керівник ухвалює після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

  Також зокремлено, що за час затримки в місцеперебуванні у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та
інші видатки.

  Таким ладом, після повернення з відрядження працівник не грається з керівником в кота і мишку, а пише доповідну записку, в якій зазначає
не залежну від нього поважну причину вимушеної затримки у відрядженні — запровадження Кабміном епідеміологічного зонування України та потрапляння населеного пункту місця роботи до "червоної зони". На підставі доповідної записки очільник оформлює наказ (розпорядження) про продовження відрядження через поважні причини та відшкодування додаткових витрат. І тоді працівник може включити до авансового звіту добові за додаткові дні та витрати на проживання за увесь час продовженого відрядження.

  Своєю чергою, у локальних нормативних документах недержавного  підприємства можуть міститися аналогічні умови продовження відрядження. Навіть якщо умови інші — працедавець має діяти відповідно до того, як передбачено в його локальному нормативному акті. Знову-таки, якщо ситуація не обумовлена, її можна врегулювати наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

  Тож зоолог Михайло та його колеги з інших українських підприємств зможуть і надалі успішно їздити у відрядження, бо жодні кольорові зони не стануть їм на заваді. Адже на кожну ситуацію знаходиться вихід у нормативних
документах.

  І дай Боже нашому теляті вовка з'їсти. Щоб COVID-19 суттєво послабив свою дію, карантин якнайшвидше закінчився і всі були здорові!

1 Упімнення — нагадування.

Зоряна КУРИЛЯК,юрист, бухгалтер, експерт з облікута оподаткування,м. Львів

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати