Оплата та надання послуг в інтернеті: то потрібен РРО чи ні?
24.11.2020 | 14:43
821 0 РРО

Стаття з газети "Все про бухгалтерський облік" № 106 за 2020 р.

(Коментар до ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 03.11.2020 р. № 4530/ІПК/20-40-05-10-19)

Надання (а отже, і споживання) послуг безпосередньо в мережі Інтернет поширюється з року в рік, а ланцюжок карантинів через пандемію коронавірусу цьому неабияк сприяє. Власники інтернет-ресурсів чудово зрозуміли, що настав їх зоряний час, тому в мережі все менше "халяви", якщо йдеться про важливу інформацію. Прагнеш скачати цікаву книгу чи фільм, прослухати бухгалтерський вебінар, одержати доступ до чек-листів та програм тренувань для зниження ваги? Заплати й насолоджуйся. Безумовно, оплата за віртуальні послуги також здійснюється в Інтернеті.

Постає питання: чи повинні суб'єкти господарювання, які надають послуги в Інтернеті, застосовувати РРО, якщо споживачі оплачують їх теж у мережі за допомогою платіжних інструментів на кшталт LiqPay, WayForPay?

На сьогодні, окрім коментованої ІПК, податківці зробили безліч дублів цього роз'яснення[1], що містять, по суті, однаковий висновок. А саме: якщо місце проведення розрахунків визначити неможливо, застосування РРО необов'язкове.

У цьому висновку для суб'єктів господарювання криється кілька каверз. По-перше, необов'язковість застосування РРО. То чи означає це, що застосовувати РРО можна на власний розсуд, бо податківці на його наявності не наполягають? По-друге, як розуміти, що під час надання послуг місце проведення розрахунків визначити неможливо? Але ж якраз до місця проведення розрахунків "прив'язаний" кожен РРО. Однак при здійсненні інтернет-розрахунків за товари контролери переконані в необхідності застосування РРО, та хіба в інтернет-торгівлі місце проведення розрахунків визначити легко?

З огляду на визначення, наведене в абз. 32 ст. 2 Закону України "Про застосування реє­страторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО), місце проведення розрахунків — поняття "триєдине". Це місце, де:

  • безпосередньо здійснюються розрахунки за товари (послуги);
  • зберігаються кошти (якщо мають місце розрахунки готівкою);
  • покупці одержують оплачені за допомогою платіжних карток товари (послуги).

Не тільки під час надання інтернет-послуг таке місце практично неможливо визначити, а й в інтернет-торгівлі також. Адже моменти оплати товару та його одержання покупцем розкидано не лишень у часі, а й у просторі. Місце оплати — узагалі поняття віртуальне, оскільки в мережі Інтернет вона здійснюється в безготівковій формі за допомогою платіжних інструментів, а місце одержання товару здебільшого — житло покупця або його офіс. То чому ж інтернет-торговці мають застосовувати РРО на загальних підставах, а для інтернет-послуг РРО, на думку податківців, не обов'язковий (читай: не потрібен)? Забігаючи наперед, скажемо, що вся справа у фіскальному касовому чеку РРО!

Увага! Єдине згадування про застосування РРО під час інтернет-розрахунків міститься в п. 2 ст. 3 Закону про РРО. Тут сказано, що суб'єкти господарювання в разі застосування РРО (програмних РРО) зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар (одержує або повертає послугу), ураховуючи ті, замовлення чи оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час одержання товару (послуги) розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції. Загальновідомо, що розрахунковими документами у випадку застосування РРО є "продажний" чек за ф. № ФКЧ-1 і "поворотний" чек за ф. № ФКЧ-2[2].

Особливо наголосимо: для сфери послуг, оплата й надання яких здійснюється в мережі Інтернет, Закон про РРО не встановлює жодних "пільг" чи особливих умов, які б робили застосування РРО необов'язковим. Тож звідки взявся висновок податківців про цю необов'язковість? Чому вони самі встановлюють правила, не звертаючи уваги на Закон про РРО? Бо це той випадок, коли законодавець схибив, тобто теорія не врахувала реалій підприємницької практики.

Якщо в мережі Інтернет оплачено товар, то в разі доставки його покупцеві можна привезти й касовий чек. Коли ж через Інтернет оплачено послугу, доступ до споживання якої теж відбувається в мережі, тобто фізичний контакт продавця (його представника) і покупця ВІДСУТНІЙ, і доставити чек неможливо, то й необхідність у РРО зникає. От таке "ручне" управління законодавством демонструють податківці у своїх численних роз'ясненнях, ставлячи застосування РРО в залежність не від виду господарської діяльності та способу розрахунків, визначених у преамбулі Закону про РРО, а від того, чи відбулася зустріч покупця послуг і їх продавця.

Цей підхід до вирішення проблеми можна було виправдати до 1 серпня 2020 року, коли суб'єкти господарювання застосовували тільки класичні РРО, що формували фіскальні касові чеки винятково в паперовому вигляді. Але із зазначеної дати в практику розрахунків увійшли програмні РРО[3], і ситуація змінилася кардинально.

Одна з головних переваг програмних РРО — відступ від паперових касових чеків, тобто в продавців товарів (послуг), які змінили класичні РРО на програмні, з'явилася можливість видавати чеки в електронній формі. Зокрема, надсилаючи їх покупцям товарів (послуг) електронною поштою чи на абонентські номери — тоді покупці отримають чеки у свої месенджери[4] (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Тут доречно згадати визначення "електронний розрахунковий документ", що міститься в абз. 46 ст. 2 Закону про РРО. Це документ, створений програмним РРО в момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером ДПС із присвоєнням фіскального номера (або ж із присвоєнням документові фіскального номера з діапазону сформованих фіскальним сервером номерів (під час роботи програмних РРО в режимі офлайн[5])), інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних даних, уключаючи обов'язкові реквізити.

Таким чином, програмні РРО дозволяють виконати вимогу п. 2 ст. 3 Закону про РРО навіть у разі надання інтернет-послуг, коли особиста зустріч покупця й продавця не потрібна чи неможлива. То чому ж податківці продовжують запевняти суб'єктів підприємництва в необов'язковості застосування РРО в цій ситуації? Достеменно відповісти складно. Люди й дотепер точно не знають причину, через яку викидаються на берег кити, куди нараз поділися стародавні греки, та чи дійсно існувала Атлантида. І нічого, людство продовжує жити й у вільний час шукати відповіді на ці й багато інших запитань.

Ми ж нагадаємо, що за незастосування РРО/програмних РРО існує відповідальність, передбачена п. 1 ст. 17 Закону про РРО, яка може відчутно вдарити по кишені суб'єктів господарювання, перетворивши їхню підприємницьку діяльність на драму зі смутним фіналом. Вона досить серйозна:

  • 100% вартості проданих послуг за порушення, учинене вперше;
  • 150% вартості проданих послуг — за кожне наступне вчинене порушення, здійснене вперше.

Щоправда, завдяки п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО до 01.01.21 р. її послаб­лено (10% вартості проданих послуг за порушення, учинене вперше, і 50% — за наступні), але період "дешевих" порушень невблаганно добігає кінця.

Тетяна СУШАЛЬСЬКА,
консультант газети 
"Все про бухгалтерський облік"

[1] Див., наприклад: ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 03.11.2020 р. № 4528/ІПК/20-40-07-10-19; ІПК ДПС: від 03.11.2020 р. № 4519/ІПК/99-00-07-05-01-06; від 28.10.2020 р. № 4445/ІПК/99-00-07-05-01-06; від 22.10.2020 р. № 4368/ІПК/99-00-07-05-01-06; від 20.10.2020 р. № 4329/ІПК/99-00-07-05-01-06.

[2] Ми докладно розповіли про ці чеки в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 75 за 2020 р., стор. 7, і № 76 за 2020 р., стор. 7.

[3] Читайте про них у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 72 за 2020 р., стор. 7.

[4] WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Skype, ICQ і т.д.

[5] Докладніше — у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 74 за 2020 р., стор. 7.

Див., наприклад: ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 03.11.2020 р. № 4528/ІПК/20-40-07-10-19; ІПК ДПС: від 03.11.2020 р. № 4519/ІПК/99-00-07-05-01-06; від 28.10.2020 р. № 4445/ІПК/99-00-07-05-01-06; від 22.10.2020 р. № 4368/ІПК/99-00-07-05-01-06; від 20.10.2020 р. № 4329/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Ми докладно розповіли про ці чеки в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 75 за 2020 р., стор. 7, і № 76 за 2020 р., стор. 7.
Читайте про них у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 72 за 2020 р., стор. 7.
WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Skype, ICQ і т.д.
Докладніше — у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 74 за 2020 р., стор. 7.
Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати