Простій або відпустка без зарплати = право на допомогу по частковому безробіттю?

Консультація з газети "Все про бухгалтерський облік" № 70 за 29.07.2020 р. на стор. 13 - 14

(Коментар до постанови КМУ від 15.07.2020 р. № 600)

"Карантинна" допомога по частковому безробіттю вже стала притчею во язицех. Прецінь1 що більше законотворці намагаються виправити поспіхом прийнятий порядок її надання, то більше запитань виникає щодо її отримання. От і зараз — розширивши перелік отримувачів допомоги, урядовці, здається, зовсім забули внести відповідні зміни в перелік необхідних документів. Але про все по черзі.

  Коментованою постановою викладено в новій редакції п. 3 Порядку № 306. До отримувачів "карантинної" допомоги включили працівників, які:

— отримують оплату простою відповідно до ст. 113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції));

— оформили відпустки без збереження зарплати на час карантину за п. 31 ч. 1 ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки.

  Крім того, зазначили, що допомогу по частковому безробіттю виплачуватимуть працівникам (крім пенсіонерів), з якими роботодавець не припинив трудових відносин, і фізособам-підприємцям, які не отримують її як наймані працівники.

  Про те, як на світ народилася "карантинна" допомога від держави та які перепони виникали на шляху її отримувачів, можна прочитати в попередніх номерах газети "Все про бухгалтерський облік"2 . Тоді ми зазначали, що надання допомоги фактично можливо лише за умови, якщо діяльність скорочено частково (тобто підприємство переведено на режим неповного робочого часу). Адже за умови повної зупинки діяльності працівники мали б отримувати оплату за час простою відповідно до ст. 113 КЗпП.Нагадаємо: ця норма зобов'язує роботодавця оплачувати з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки (окладу) будь-який простій, у якому немає провини працівника, у тому числі НА ПЕРІОД оголошення КАРАНТИНУ.

  Так зване повне скорочення тривалості робочого часу, про яке джерелить Порядок № 306, є не що інше, як той самий простій. Водночас, згідно зі старою редакцією п. 20 Порядку № 306, на допомогу не мали права працівники, які отримували оплату часу простою. Тож напрошувався висновок: у разі повної зупинки діяльності під час карантину потрібно було оплачувати простій (як того вимагає ст. 113 КЗпП) і лишатися без підтримки держави. Хтось обирав інший шлях: усупереч вимогам КЗпП не витрачати коштів із кишені роботодавця (який, до речі, і без того потерпав від карантину) та звертатися до центру зайнятості по допомогу.

  Про відпустку без збереження зарплати й узагалі годі говорити: працівники, які одразу написали заяви на таку відпустку на час карантину, права на державну підтримку не мали.

  Коментовані зміни мали б усунути ці неузгодженості, та натомість лише породили нові запитання.

  Надавши право на допомогу відпускникам і тим, хто отримує оплату за простій, урядовці жодним словом не обмовилися про порядок подання документів. Нагадаємо: для отримання допомоги роботодавець має подати до центру зайнятості копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності. Який наказ подавати, якщо працівники у відпустках без збереження зарплати? Відповіді немає. Можна лише припустити, що центри зайнятості в такому разі прийматимуть накази про надання відпусток без збереження зарплати.

  Нестеменно3 немає відповіді на запитання, як визначати розмір допомоги, на яку мають право відпускники. Адже, за п. 4 Порядку № 306, її надають за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу). Якщо зі співробітниками, яким оплачують простій, більшменш зрозуміло: можна вважати, що їхній робочий час скоротили повністю (таким формулюванням Порядок № 306 оперував і раніше), то з тими, хто пішов у відпустки за власний рахунок, усе туманно. Фактично відпустку, за ст.26 Закону про відпустки, надають за згодою між працівником і роботодавцем (за ст. 25 Закону про відпустки — загалом виключно за бажанням працівника), тож рішення роботодавця про скорочення робочого часу тут не потрібне!

  На жаль, ми змушені констатувати: по відношенню до тих, хто пішов у відпустки без збереження зарплати, у запропонованій Урядом схемі багато білих плям. Працівникам, яким оплачують простій, підфартило більше: вони отримають 2/3 ставки (окладу) від роботодавця та ще дві третини (у межах мінімалки) — від Фонду соцстраху на випадок безробіття.

  А ось що буде з тими роботодавцями, хто подав документи про отримання допомоги за умови повного скорочення діяльності, але не оплачував часу простою — сказати наразі важко. Якщо контролери таки дійдуть висновку, що такий порядок дій є порушенням трудового законодавства, на працедавців чекають штрафи.

  Та ми все-таки сподіваємося, що держава не наказуватиме бізнесовців за власні помилки, а порядок надання допомоги врешті-решт виправлять так, що він запрацює без перебоїв.

1 Прецінь — адже (М. Грушевський).

2 Див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 33 за 2020 р. на стор. 15, № 39 за 2020 р. на стор. 17, № 44 за 2020 р. на стор. 19, № 52 за 2020 р. на стор. 31 та № 61 за 2020 р. на стор. 26.

3 Нестеменно — точнісінько так само (О. Косинський).

Олена ЛЄСНІКОВА, консультант газети

"Все про бухгалтерський облік"

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати