Україні потрібні зміни у трудовому законодавстві

03.04.2021
678
Україні потрібні зміни  у трудовому законодавстві

Ігор Дядюра 

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації

Ігорю Григоровичу, на початку нашої розмови хотілося б поцікавитися, які основні питання у сфері праці, зайнятості населення, трудових відносин, за Вашою оцінкою, сьогодні є найбільш гострими та потребують особливої уваги держави?

І.Г.: Мінекономіки здійснює постійний моніторинг ситуації, пов'язаної з працею, зайнятістю населення та трудовими відносинами на основі статистичних даних, публікацій у ЗМІ, а також звернень громадян та юридичних осіб. На цей момент виділено такі основні напрями роботи, які потребують першочергового вирішення:

— подолання наслідків пандемії COVID-19;

— високий рівень тіньової зайнятості, що позбавляє близько 3,28 млн осіб трудових та соціальних гарантій, та, як наслідок, викривлення конкуренції через зловживання на ринку праці;

— неконкурентний рівень оплати кваліфікованої робочої сили та в підсумку — міграція на більш конкурентні ринки праці;

— слабкість традиційних механізмів захисту трудових прав та як один із показників цього — значна заборгованість із заробітної плати (станом на 01.03.21 р. вона становила 3292,8 млн грн, що на 156,1 млн грн, або на 5%, перевищує аналогічний показник на 01.01.21 р.);

— увідповіднення законодавства в сфері праці, зайнятості населення та трудових відносин до міжнародних стандартів і вимог сьогодення.

Окрім цього, важливим питанням є зниження бюрократичного навантаження на роботодавців шляхом дерегуляції трудових відносин.

Останнім часом на адресу редакції надходить багато запитань щодо неналежного оформлення або неоформлення трудових відносин. Поясніть, будь ласка, нашим читачам, чи може наразі працевлаштована фізособа якось пересвідчитися в тому, що її справді оформлено на роботу і роботодавець подає всі потрібні звіти, а також сплачує належні суми податків та єдиний внесок?

І.Г.: Згідно з Кодексом законів про працю власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, періоду роботи і розміру заробітної плати.

При цьому працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) роз'яснення щодо застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надає Державна податкова служба України.

Крім цього, Законом № 2464 передбачено, що відомості про суму сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць, професійну назву роботи, посаду, суму виплат, із якої сплачено страхові внески за відповідний місяць, містяться у картці, що є складовою реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 121 Закону № 2464 Пенсійний фонд, відповідно до покладених на нього завдань, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру. Я особисто перевіряю дані про себе в електронному кабінеті Пенсійного фонду — він зручний у користуванні і наповнений вичерпною інформацією.

Знаємо також, що Міністерство активно працює над проблемою врегулювання віддаленої роботи та виконання обов'язків працівниками за гнучкого графіка. Які шляхи покращення оформлення та організації виробничого процесу за віддаленої роботи Мінстерство пропонує закласти до трудового законодавства?

І.Г.: Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав розроблений Мінекономіки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надом­ної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04.02.21 р. № 1213-IX1 (далі — Закон № 1213). Його нормами врегульовано правові аспекти застосування дистанційної роботи в Україні, встановлено розмежування понять дистанційної та надомної роботи, удосконалено законодавче регулювання дистанційної роботи, зокрема, запроваджено механізм поєднання дистанційки з виконанням роботи на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця. До того ж для дистанційного працівника встановлено порядок забезпечення відповідними засобами роботи, забезпечено гарантований період вільного часу для відпочинку та передбачено можливість вільного вибору робочого місця. Також визначено оптимальні обов'язки роботодавця щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників, які виконують роботу дистанційно.

Окрім цього, згаданим Законом передбачається право працівника вимагати від власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційку, якщо на робочому місці стосовно нього вчинено дії, що містять ознаки дискримінації. До того ж, якщо це можливо та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби, а також зважаючи на специфіку виконуваних завдань, забезпечити працівників із сімейними обов'язками можливістю працювати на умовах дистанційної роботи.

Також Законом передбачається внесення відповідних змін щодо удосконалення правового регулювання роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу.

Дозвольте поцікавитися основними напрямками реформи у сфері праці та трудових відносин в Україні у довгостроковій перспективі. Які, на Вашу думку, важливі кроки планується зробити вже у 2021 році?

І.Г.: Протягом 2020 р. проведено масштабну роботу щодо подолання наслідків пандемії COVID-19, яка, своєю чергою, дозволила дещо наблизити трудове законодавство до сучасних вимог. Так, окрім організаційних заходів, також мали місце системні зміни в законодавстві про працю. Зокрема, регламентовано гнучкі фор ми організації праці, а також врегульовано дистанційну роботу.

Водночас вдосконалення трудового законодавства триває і у 2021 р.

Верховною Радою України 05.02.21 р. в другому читанні та в цілому ухвалено і вже підписано Президентом України (Закон № 1217-ІХ) поданий Кабміном проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (від 10.06.2020 р. № 3623). Згідно з його нормами паперове ведення трудових книжок може бути замінено електронним обліком трудової діяльності працівника в Реєстрі застрахованих осіб Держреєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згаданий вище Закон № 1213 також був підготовлений за участі фахівців Мінекономіки.

Також у Верховній Раді України зареєстровано розроблені Мінекономіки такі проєкти Законів України:

— "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності" (законопроєкт від 09.02.21 р. № 5054), нормами якого, зокрема, визначено поняття трудових відносин та ознак їх наявності, що дозволить знизити рівень неформальної зайнятості та захистити права працівників, наприклад, тих, які нині працюють без офіційного оформлення трудових відносин;

— "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості" (законопроєкт від 25.02.21 р. № 5161), яким пропонується закріпити в законодавчому полі можливість укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом, що використовуватиметься у випадках, коли заздалегідь неможливо визначити види, обсяги та період виконання тієї чи іншої роботи, зокрема фрілансерів;

— "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників" (законопроєкт від 18.03.21 р. № 5266), яким уточнено критерії масового звільнення працівників, вирішення питання трудових відносин під час реорганізації підприємств, забезпечено право працівників на інформацію,
а також деякі інші відповідно до домовленостей, передбачених ст. 420 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У зв'язку з цим у 2021 р. планується супроводження у комітетах Верховної Ради України як зазначених вище законопроєктів, так і вже поданого на розгляд Уряду законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин". Відповідно до нього передбачається масштабна дебюрократизація кадрового діловодства, спрощення процедури укладення строкового трудового договору та проходження випро­бування під час прийняття на роботу, лібералізація порядку встановлення як робочого, так і часу відпочинку, надання відпусток, покладення на працівників матеріальної відповідальності, а також оптимізація механізму припинення у низці випадків трудових відносин.

Крім того, триває робота над законопроєктами, направленими на вдосконалення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, якими пропонується визначити особливості здійснення держнагляду та контролю за додержанням трудового законодавства відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.04 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України
від 08.09.04 р. № 1986-IV, а також Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.07 р. № 877-V.

Зокрема, рекомендовано визначити правовий статус державної інспекції праці, права та обов'язки інспекторів праці, форми здійснення контролю, підстави та порядок інспекційних відвідувань, а також інші аспекти функціонування системи держнагляду та контролю за додержанням трудового законодавства, що дозволить підвищити інституційну спроможність Держпраці виконувати покладені на неї повноваження.

Як і раніше, триває робота над вдосконаленням регулювання нічної праці, процедури вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом запровадження інституту медіації, а також праці домашніх працівників. Згадані законопроєкти дозволять ратифікувати Конвенції Міжнародної організації праці №№ 171 та 189.

З метою посилення захисту прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати Мінекономіки розробляє проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати". Він передбачає запровадити посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати зарплати, зокрема шляхом:

— зобов'язання роботодавця сплатити працівнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки;

— надання працівнику права тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати належної йому зарплати на термін більше 15 днів.

Аби посилити захист вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, у разі неплатоспроможності роботодавця, Мінекономіки напрацьовано проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця". Цей документ передбачає запровадити посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати зарплати, зокрема через виплату компенсації у розмірі середньомісячної заробітної плати за три місяці, що передують тому, в якому порушено справу про банкрутство роботодавця, чи припиненню трудового договору в разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи.

Прийняття законопроєкту сприятиме забезпеченню конституційних гарантій права працівників на отримання належних їм коштів з оплати праці та відповідатиме ч. ІІІ Конвенції Міжнародної організації праці № 173 "Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця".

Також Мінекономіки розроблено проєкт Закону України "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", який дозволить сформувати нову національну систему запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров'я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки та охорони здоров'я працівників під час роботи.

Проєктом закону передбачається запровадження за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров'я працівників, а також регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення.

Дозвольте подякувати Вам за змістовну розмову!

 

 

Увійдіть, щоб додати коментар

Коментарі

  • Коментарі не знайдені

Про газету

Рік заснування 1993
Перiодичнiсть виходу 120 номерiв на рiк

Передплатити газету

Придбати