9 / 14
Глава 1. Документальне оформлення
Відрядження без кордонів
Глава 1. Документальне оформлення
Розділ 1.1. Що таке відрядження та кого
дозволено/заборонено туди направити
Відомий факт: відрядження — це поїздка працівника за роз-
порядженням керівника на певний строк до іншого населеного
пункту для виконання завдань, пов'язаних з основною діяльніс-
тю підприємства поза місцем його постійної роботи. Так гово-
рить п. 1 р. 1 Інструкції про відрядження.
Пам'ятаймо:
Інструкція про відрядження — "must have" для
органів державної влади, а також підприємств, установ та органі-
зацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються)
за рахунок бюджетних коштів (
див.
листи ДПАУ від 07.09.11 р.
№ 10077/5/15-1216 та від 31.03.12 р. № 5742/6/15-1415).
А всі інші фірми, які звикли розраховувати лишень на власні
сили (тобто госпрозрахунковці), використовують Інструкцію
про відрядження як довідниковий та роз'яснювальний норматив.
Окрім того, госпрозрахункові фірми керуються ПКУ, КЗпП та
внутрішніми документами, наприклад Положенням про відря
дження, як дороговказами під час оформлення та оподаткуван-
ня витрат на службові відрядження.
Кого дозволено направляти у відрядження
Головна цільова аудиторія службових поїздок —
наймані пра-
цівники
підприємства, тобто особи, з якими укладено трудові
договори (ст. 121 КЗпП). До цієї когорти потрапляють
суміс-
ники
(їх дозволено направляти у відрядження з основної або
сумісної роботи, а також із двох місць одночасно),
тимчасові
та сезонні працівники.