10 / 14
Газета "Все про бухгалтерський облік"
То як же підприємцеві безпомилково відрізняти цивільно-
правові відносини з працівником від трудових?
Аби відповісти на це запитання, насамперед треба визначи-
тися з тим, що в законодавстві вважають трудовим договором,
а що — цивільно-правовим.
Отже, за трудовим договором
працівник зобов'язується ви-
конувати роботу, визначену угодою, із підпорядкуванням внут-
рішньому трудовому розпорядкові, а протилежна сторона, тоб-
то роботодавець, зобов'язується виплачувати працівникові зар
плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання
роботи, передбачені законодавством про працю, колективним
договором та угодою сторін
(ч. 1 ст. 21 КЗпП). Зрозуміло, що
відносини між фізособою і підприємцем, які ґрунтуються на та-
кому договорі, — трудові.
У свою чергу, цивільно-правовий договір базується на нор-
мах цивільно-правового законодавства, а саме ЦКУ. Зокрема
договором підряду ст. 837 ЦКУ називає правочин, за яким одна
сторона (підрядник) зобов'язується на власний ризик викона-
ти певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а за-
мовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець)
зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) нада-
ти послугу, споживану в процесі вчинення певної дії або здій-
снення певної діяльності, а замовник зобов'язується
оплатити
виконавцеві зазначену послугу,
якщо інше не встановлено до-
говором (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Відносини, що випливають із наве-
дених різновидів договорів, — цивільно-правові.
Виокремлюємо головну відмінність цивільно-правових від-
носин від трудових
За цивільно-правовим договором оплачують не перманент
ний процес праці та виконання окреслених завдань, а конкрет-
ні результати, очікувані замовником від виконавця (підрядни-
ка). Їх визначають заздалегідь у договорі та оцінюють після
закінчення роботи.